Архітектура комп’ютерів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Бердичівський політехнічний коледж

Контрольна робота

«Архітектура комп’ютерів»

курс 5

(варіант №21)

студента групи ПЗС-505

Сушицький В.В.

Перевірив викладач:

Козік В.Ю.

м. Бердичів, 2008 р.

Зміст

1. Файлові системи CD-ROM

2. Типи звукових файлів. Процес стиснення аудіо даних

3. Розміри портативних систем

4. Список використаної літератури

1. Файлові системи CD-ROM

В даний час існує два основні типи зберігання даних в комп'ютері: магнітний і оптичний. Пристрої магнітного зберігання широко представлені в сучасному комп'ютері — це жорсткий диск і дисковод. В них інформація записується на магнітний диск, що обертається. В пристроях оптичного зберігання запис і прочитування здійснюються на диск, що обертається, за допомогою лазерного променя, а не магнітного поля. Слід зазначити, що більшість оптичних пристроїв може лише прочитувати інформацію з носія. В деяких пристроях (наприклад, LS-120 або SuperDisk) застосуються магнітний і оптичний спосіб запису і прочитування інформації. Такі пристрої одержали назву магнітооптичних. Сучасні оптичні пристрої частіше за все використовуються для архівації даних як знімний носій інформації. В цьому розділі мова піде про оптичні пристрої. CD-ROM (Compact Disc Read-Only Memory — пам'ять тільки для читання на компакт-диску) — це оптичний носій інформації, призначений тільки для читання даних. Інші формати CD-R і CD-RW дозволяють записувати дані на компакт-диск, а нова технологія DVD дозволяє істотно збільшити місткість звичайного оптичного диска. В даний час накопичувач CD-ROM — невід'ємна частина практично будь-якого комп'ютера. Виключенням служить лише комп'ютер, що використовується в бізнес-мережі. В такій мережі існує виділений сервер з жорсткими дисками і накопичувачем CD-ROM, наданим в сумісне використовування. Такий спосіб більш економічний, але приносить масу незручностей, особливо якщо мережа підприємства достатньо велика. CD-ROM — це оптичний носій інформації, призначений тільки для читання, на якому може зберігатися до 650 Мбайт даних, що відповідає приблизно 333 тис.

CD-ROM подібний звичайним звуковим компакт-дискам, і його можна навіть спробувати відтворити на звичайному звуковому програвачі. Правда, при цьому ви почуєте просто шум. Доступ до даних, що зберігаються на CD-ROM, здійснюється швидше, ніж до даних, записаних на дискетах, але все таки значно повільніше, ніж на сучасних жорстких дисках. Термін CD-ROM відноситься як до самих компакт-дисків, так і до пристроїв (накопичувачам), в яких інформація прочитується з компакт-диска. Сфера вживання CD-ROM розширяється дуже швидко: якщо в 1988 році їх було записано всього декілька десятків, то на сьогоднішній день випущено вже декілька тисяч найменувань найрізноманітніших тематичних дисків — від статистичних даних по світовому сільськогосподарському виробництву до повчальних ігор для дошкільників. Безліч дрібних і крупних приватних фірм і державних організацій випускають власні компакт-диски з відомостями, що представляють інтерес для фахівців в певних областях. В 1978 році фірми Sony і Philips об'єднали свої зусилля в області розробки сучасних звукових компакт-дисків. Philips на той час вже розробила лазерний програвач, а у Sony за плечима були багаторічні дослідження в області цифрового звукозапису. Конкурентна боротьба між ними могла привести до появи двох несумісних Що таке CD-ROM 617 форматів лазерних дисків, тому вони прийшли до угоди про єдину технологію запису і виробництва. Sony наполягала на тому, щоб діаметр компакт-дисків був рівний 12 дюймів, а Philips пропонувала зменшити його. В 1982 році обидві фірми обнародували стандарт, в якому визначалися методи обробки сигналів, способи їх запису, а також розмір диска— 4,72 дюйма, який використовується і до цього дня. Точні розміри компакт-диска такі: зовнішній діаметр — 120 мм, діаметр центрального отвір — 15 мм, товщина— 1,2 мм Говорять, що такі розміри були вибрані тому, що на такому диску повністю поміщалася Дев'ята симфонія Бетховена. Співпраця цих двох фірм в 80-е роки привела до створення додаткових стандартів, що стосуються використовування технологій для запису комп'ютерних даних. На основі цих стандартів були створені сучасні накопичувачі для роботи з компакт-дисками. І якщо на першому етапі інженери трудилися над тим, як підібрати розмір диска під найбільшу з симфоній, то зараз програмісти і видавці думають, як в цей маленький кружечок втиснути більше інформації. Комп'ютерні компакт-диск диски виглядають так само, як і звукові, але, окрім музики, на них можна записати і іншу інформацію. Накопичувачі CD-ROM, які підключаються до комп'ютерів, нагадують програвачі музичних компакт-дисків. В них теж треба вставити компакт-диск, а після закінчення роботи його вийняти — все це добре знайомо тим, хто користується звуковими компакт-дисками. А якщо розібратися краще, то стане очевидно, що ці пристрої працюють за одним принципом. Компакт-диск діаметром 120 мм (близько 4,75 дюймів) виготовлений з полімеру і покрут металевою плівкою (звичайно яким-небудь сплавом алюмінію). Інформація прочитується саме з цієї металевої плівки, яка покривається полімером, що захищає дані від пошкодження. Етикетка звичайно поміщається на верхній стороні диска, а зчитування виконується з нижньої сторони. Таким чином, компакт-диск є одностороннім носієм інформації. Не дивлячис