Види комп'ютерної графіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Бердичівський політехнічний коледж

Контрольна робота

з предмета “Комп’ютерна графіка”

(варіант №1)

Виконав:

студент групи Пзс-504

Аранчій І.О.

Перевірив

викладач: Козік В.Ю.

м. Бердичів 2007 р.

Зміст

1. Види комп’ютерної графіки

2. Трансформація об’єктів в бібліотеці Opengl

3. Засобами бібліотеки Opengl побудувати довільну кількість довільного розміру точок на поверхні форми

Список використаної літератури

1. Види комп’ютерної графіки

Найважливішою функцією комп'ютера є обробка інформації. Окремо можна виділити обробку Інформації, пов'язану із зображеннями. Вона поділяється на три основні напрямки: комп'ютерна графіка (КГ); обробка зображень І розпізнавання зображень [18].

Завдання комп'ютерної графіки - візуалізація, тобто створення зображення. Візуалізація виконується, виходячи з опису (моделі) того, що потрібно відображати. Існує багато методів та алгоритмів візуалізації, які розрізняються між собою в залежності від того, що й як відображати. Наприклад, відображення того, що може бути тільки в уяві людини - графік функцій, діаграма, схема, карта. Або навпаки, імітація тривимірної реальності - зображення сцен у комп'ютерних розвагах, художніх фільмах, тренажерах, у системах архітектурного проектування. Важливими та пов'язаними між собою факторами тут є: швидкість зміни кадрів, насиченість сцени об'єктами, якість зображення, врахування особливостей графічного пристрою.

Обробка зображень - це перетворення зображень. Тобто вхідними даними є зображення, й результатом обробки теж є зображення. Прикладом обробки зображень може слугувати: підвищення контрасту, чіткості, корекція кольорів, редукція кольорів, згладжування, зменшення шумів тощо. Матеріалом для обробки можуть бути космічні знімки, скановані зображення, радіолокаційні, інфрачервоні зображення тощо. Завданням для обробки зображень може бути як покращання в залежності від певного критерію (реставрація, відновлення), так і спеціальне перетворення, що кардинально змінює зображення. В останньому випадку обробка зображень може бути проміжним етапом для подальшого розпізнавання зображення. Наприклад, перед розпізнаванням часто необхідно виділяти контури, створювати бінарне зображення, розділити за кольорами. Методи обробки зображень можуть суттєво відрізнятися в залежності від того, яким шляхом отримано зображення - синтезовано системою КГ або це результат цифрування чорно-білої чи кольорової фотографії.

Для розпізнавання зображень основним завданням є отримання опису об'єктів, що репрезентовані зображенням. Методи та алгоритми розпізнавання розроблялися насамперед для забезпечення зору роботів і для систем спеціального призначення. Але останнім часом комп'ютерні системи розпізнавання зображень все частіше з'являються в повсякденній практиці багатьох людей, наприклад, офісні системи розпізнавання текстів, або програми векторизації, створення тривимірних моделей людини.

Мета розпізнавання може формулюватися по-різному: виділення окремих елементів (наприклад, літер тексту на зображенні документа або умовних знаків на зображенні карти); класифікація зображень у цілому (наприклад, перевірка того, чи це є зображення певного літального апарату, або встановлення персони за відбитками пальців).

Методи класифікації та виділення окремих елементів можуть бути тісно пов'язані між собою. Так, класифікація може бути зроблена на основі структурного аналізу окремих елементів об'єкта. Або для виділення окремих елементів можна використовувати методи класифікації. Задача розпізнавання є зворотною відносно до візуалізації.

Досить популярним донедавна було словосполучення інтерактивна комп'ютерна графіка. Ним підкреслювалася здатність комп'ютерної системи створювати графіку та вести діалог із людиною. Раніше системи працювали в пакетному режимі - способи діалогу були нерозвинені. У теперішній час майже будь-яку програму можна вважати системою інтерактивної КГ.

Історично першими інтерактивними системами вважаються системи автоматизованого проектування {САПР, або англійська абревіатура CAD - Computer Aided Design), що з'явилися в 60-х роках [17, 18, 28]. Вони являють собою значний етап в еволюції комп'ютерів та програмного забезпечення. У системі інтерактивної КГ користувач сприймає на дисплеї зображення, що представляє деякий складний об'єкт, і може вносити зміни в опис (модель) об'єкта (рис.1). Такими змінами можуть бути як увід та редагування окремих елементів, так і завдання числових значень для будь-яких параметрів, а також інші операції по вводу інформації на основі сприйняття зображень.

Системи типу САПР активно використовуються в багатьох галузях, наприклад, в машинобудуванні та електроніці. Одними з перших були створені САПР для проектування літаків, автомобілів, системи для розробки мікроелектронних інтегральних схем, архітектурні системи тощо. Такі системи спочатку функціонували на досить великих комп'ютерах. Потім поширене було використання швидкодіючих комп'ютерів середнього класу з розвинутими графічними можливостями - графічних робочих станцій. Із зростанням потужностей персональних комп'ютерів усе частіше САПР почали використовувати на дешевих масових комп'ютерах, які зараз мають достатню швидкодію та обсяги пам'яті для вирішення багатьох задач. Це призвело до широкого розповсюдження систем САПР.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать