Безпека в мережевій операційній системі FreeBSD

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

Безпека в мережЕВій операційній системіFreeBSD

Мета роботи: Одержати практичні навички по забезпеченню безпеки в мережевій операційній системі FreeBSD4.2

Теоретичні положення. Принципи захисту

Оскільки ОС FreeBSD з самого свого зародження задумувалась як багатокористувацька операційна система, у ній завжди була актуальною проблема авторизації доступу різних користувачів до файлів файлової системи. Під авторизацією доступу ми розуміємо дії системи, які дозволяють або не дозволяють доступ певного користувача до певного файлу в залежності від прав доступу користувача і обмежень доступу встановлених для файла. Схема авторизації доступу, яка застосована в ОС FreeBSD, настільки проста і зручна й одночасно настільки потужна, що стала фактично стандартом сучасних операційних систем (які не претендують бути системами з багаторівневим захистом).

Ідентифікатори користувача та групи користувачів

З кожним виконуваним процесом в ОС FreeBSD зв’язується реальний ідентифікатор користувача (real user ID), діючий ідентифікатор користувача (effective user ID) і збережений ідентифікатор користувача (saved user ID). Всі ці ідентифікатори встановлюються за допомогою системного виклику setuid, який можна виконувати тільки в режимі суперкористувача. Аналогічно, з кожним процесом зв’язуються три ідентифікатори групи користувачів - real group ID, effective group ID і saved group ID. Ці ідентифікатори встановлюються привілейованим системним викликом setgid. При вході користувача в систему програма login провіряє, чи користувач зареєстрований в системі і знає правильний пароль (якщо він встановлений), створює новий процес і запускає в ньому потрібний для даного користувача shell. Але перед цим login установлює для знов створеного процесу ідентифікатори користувача і групи, використовуючи для цього інформацію, збережену в файлах /etc/passwd і /etc/group. Після того, як з процесом зв’язані ідентифікатори користувача і групи, для цього процесу починають діяти обмеження для доступу до файлів. Процес може отримати доступ до файлу або виконати його (якщо файл містить виконувану програму) тільки в тому разі, якщо збережені обмеження доступу, які відносяться до файлу, дозволяють це зробити. Зв'язані з процесом ідентифікатори передаються створюваним їм процесам, поширюючи на них ті ж обмеження. Однак у деяких випадках процес може змінити свої права за допомогою системних викликів setuid і setgid, а іноді система може змінити права доступу процесу автоматично.

Розглянемо, наприклад, наступну ситуацію. У файл /etc/passwd заборонений запис усім, крім суперкористувача (суперкористувач може писати в будь-який файл). Цей файл, крім іншого, містить паролі користувачів і кожному користувачу дозволяється змінювати свій пароль. Мається спеціальна програма /bin/passwd, що змінює паролі. Однак користувач не може зробити це навіть за допомогою цієї програми, оскільки запис у файл /etc/passwd заборонений. У системі FreeBSD ця проблема розв’язується в такий спосіб. При виконуваному файлі може бути зазначено, що при його запуску повинні встановлюватися ідентифікатори користувача і/або групи. Якщо користувач запитує виконання такої програми (за допомогою системного виклику exec), то для відповідного процесу встановлюються ідентифікатор користувача, що відповідає ідентифікатору власника виконуваного файлу і/або ідентифікатор групи цього власника. Зокрема, при запуску програми /bin/passwd процес одержить ідентифікатор суперкористувача, і програма зможе зробити запис у файл /etc/passwd. І для ідентифікатора користувача, і для ідентифікатора групи реальний ID є істинним ідентифікатором, а діючий ID - ідентифікатором поточного виконання. Якщо поточний ідентифікатор користувача відповідає суперкористувачу, то цей ідентифікатор і ідентифікатор групи можуть бути перевстановлені в будь-яке значення системними викликами setuid і setgid. Якщо ж поточний ідентифікатор користувача відрізняється від ідентифікатора суперкористувача, то виконання системних викликів setuid і setgid приводить до заміни поточного ідентифікатора істинним ідентифікатором ( користувача або групи відповідно).

Захист файлів

Як прийнято в багатокористувацькій операційній системі, у FreeBSD підтримується однаковий механізм контролю доступу до файлів і довідників файлової системи. Кожен процес може одержати доступ до деякого файлу в тому і тільки в тому випадку, якщо права доступу, описані при файлі, відповідають можливостям даного процесу.

Захист файлів від несанкціонованого доступу в ОС FreeBSD грунтується на трьох фактах. По-перше, з будь-яким процесом, що створює файл, асоційований деякий унікальний у системі ідентифікатор користувача (UID - User Identifier), що надалі можна трактувати як ідентифікатор власника знов створеного файлу. По-друге, з кожен процесом, що намагається одержати деякий доступ до файлу, зв’язана пара ідентифікаторів поточні ідентифікатори користувача і його групи. По-третє, кожному файлу однозначно відповідає його описувач - i-вузол.

На останньому факті варто зупинитися більш докладно. Важливо розуміти, що імена файлів і файли як такі - це не одне і теж . Зокрема, при наявності декількох твердих зв'язків з одним файлом кілька імен файлу реально представляють один і той же файл і асоційовані з одним і тим ж i-вузлом. Будь-якому використовуваному у файловій системі i-вузлу завжди однозначно відповідає один і тільки один файл. I-вузол містить досить ба