Синтез аміаку

ЗМІСТ

Вступ

1.Теоретична частина

1.1.Концентрація аміаку

1.2.Тиск

1.3. Інертні домішки

1.4.Температура

1.5.Співвідношення реагентів

2.Практична частина

2.1.Завдання 1

2.2.Завдання 2

2.3.Завдання 3

2.4.Завдання 4

2.5.Завдання 5

Література

Вступ

Тема контрольної роботи «Синтез аміаку» з дисципліни «Технологія основного неорганічного синтезу».

Дисципліна «Технологія основного неорганічного синтезу» вивчається в з метою засвоєння основних теоретичних основ технологій і методів одержання продуктів основного неорганічного синтезу.

Вивчення даної дисципліни ґрунтується на знаннях, одержаних при вивченні таких дисциплін: «Загальна і неорганічна хімія», «Фізична хімія», «Фізика», «Вища математика», «Теоретичні основи технології неорганічних речовин», «Кінетика і каталіз», «Процеси та апарати хімічної технології», «Основи наукових досліджень і наукова інформація» та інших.

Задачею вивчення курсу являється засвоєння фізико-хімічних основ промислових процесів та їх апаратурного оформлення, вивчення технологічних схем промислових виробництв зв’язаного азоту, вміння виконувати технологічні розрахунки.

Мета роботи – розглянути теоретичні питання стосовно синтезу аміаку та вирішити практичні завдання згідно цієї теми.

1. Теоретична частина

Вибір оптимальних умов проведення того або іншого каталітичного процесу в промислових реакторах визначається різними факторами; вирішальне значення мають, однак, термодинамічні характеристики процесу.

Швидкість реакції синтезу аміаку

N2 + H2 = 2NH3 + Q (1)

залежить від тиску, температури й складу реакційної суміші. Ця залежність виражається рівнянням Тьомкіна-Пижева з коефіцієнтом симетрії a - 0,5.

(2)

де W – загальна швидкість процесу;

- парціальний тиск компонентів;

k1 і k2 - константи швидкості прямої і зворотної реакцій.

1.1 Концентрація аміаку

Швидкість прямої реакції синтезу обернено пропорційна парціальному тиску аміаку й, отже, його мольній частці, а для зворотної реакції розкладання характерна пряма пропорційність. Таким чином, з підвищенням змісту аміаку загальна швидкість реакції падає (реакція “гальмується аміаком”). Саме цим гальмуванням пояснюється підвищення продуктивності процесу з ростом об'ємної швидкості. Збільшення об'ємної швидкості приводить до зменшення приросту змісту аміаку й, тим самим, до збільшення середньої швидкості процесу. При низьких температурах з підвищенням тиску росте не тільки відносний ступінь перетворення, але й абсолютний зміст аміаку в газовій суміші на виході з реактора.

Такий ефект впливу тиску, можливо, теж пов'язаний з гальмуванням реакції воднем. Очевидно, при низьких температурах значна частина працюючої поверхні заповнена хемосорбованим воднем. При високих температурах виходи аміаку досягаються на сумішах, близьких до стехіометричних, тобто в умовах найбільших рівноважних значень концентрацій аміаку.

1.2 Тиск

Швидкість прямої реакції синтезу пропорційна р1,5, а швидкість зворотної реакції - розкладання аміаку - назад пропорційно p0,5. З ростом тиску спостережувана швидкість реакції збільшується. Як відомо, утворення аміаку з азоту й водню - реакція екзотермічна (DH500°C ; 30 МПа = - 55,4 кДж/моль), супроводжується значним зменшенням об'єму при постійному тиску. Тим самим ще раз підтверджується висновок, що утворенню аміаку сприяють високий тиск і низькі температури.

1.3 Інертні домішки

Як відомо, продуктивність каталізатора визначається, насамперед, його хімічним станом, макро- і мікроструктурою, розміром зерен, умовами відновлення й формування. Залежить вона від тиску, температури, об'ємної й лінійної швидкостей газового потоку, сполуки газової фази по основних компонентах (азоту, водню, аміаку) і по домішках інертних газів (аргону, метану, гелію). Присутність інертних домішок у суміші рівносильне зниженню загального тиску, зі збільшенням їхнього змісту швидкість реакції зменшується. Вплив інертних домішок на швидкість реакції виражається (якщо відкинути другорядні фактори) у тім, що кожний відсоток цих домішок збільшує ефективну мольну частку аміаку на 2%. А оскільки в першому наближенні швидкість реакції обернено пропорційна ефективній мольній частці аміаку, те кожний відсоток інертних домішок зменшує швидкість реакції на 2%.

1.4 Температура

Температура впливає на константи швидкостей прямій і зворотної реакції k1 і k2. Цю залежність виражає закон Ареніуса:

k1=k1,0exp[-E1/RT], (3)

k1=k2,0exp[-E2/RT], (4)

де E1 і Е2 - енергія активації прямій і зворотної реакції;

R - універсальна газова постійна;

k1,0 і k2,0 - константи.

З вираження закону Ареніуса видно, що з ростом температури константи швидкості швидко зростають. Константи швидкості прямій і зворотної реакції зв'язані певним співвідношенням з константою рівноваги:

(5)

де Кр - константа рівноваги синтезу аміаку.

Залежність константи рівноваги від температури в першому наближенні виражається законом Вант-Гоффа:

(6)

де ΔН - теплота реакції синтезу при температурі Т.

При низьких температурах константа швидкості зворотної реакці

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать