Генеральний Секретаріат та його склад

Завдання 1. Проаналізуйте утворення Генерального Секретаріату та його склад

Генеральний секретаріат — виконавчий орган, уряд, сформований Українською Центральною Радою. 28 (15 червня) 1917 року Комітет УЦР на своєму засіданні ухвалив створення Генерального секретаріату і передав йому виконавчі функції. Перший склад Генерального секретаріату складався з 8 генеральних секретарів та генерального писаря. Очолював Генеральний секретаріат В. К. Винниченко.

Після повалення царизму в Росії в лютому 1917 р. в країні встановилосядвовладдя: поряд з офіційним Тимчасовим урядом діяли Ради робітничих ісолдатських депутатів. В Україні виникли громадські ради й комітети, якібули місцевими органами Тимчасового уряду. 1 березня 1917 р. в Києвістворено громадський комітет, до якого ввійшли представники практично всіхгромадсько-політичних організацій, що діяли в місті. 4 березня постала Радаоб'єднаних громадських організацій і відбувся 1-й Український національнийконгрес, який передав політичну владу Центральній Раді. До її складуввійшли провідні діячі Товариства українських поступовців, представникиправославного духовенства, українських соціал-демократичних, культурно-просвітницьких та інших організацій. Головою Центральної Ради став визнанийлідер національного відродження професор М. Грушевський. 6 квітня 1917 р. ВКиєві почав роботу 2-й Український національний конгрес, на якому бувзатверджений новий склад Центральної Ради на чолі з М. Грушевським. Утравні 1917 р. відбувся 1-й з'їзд представників українізованих військовихчастин, який обрав Військовий Генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою. 2-й військовий з'їзд (червень того ж року) запропонував Центральній Радідомогтися національної автономії України. Тоді ж у Києві відбувся 1-йселянський з'їзд, котрий також висловився за автономію України і обрав Радуселянських депутатів як складову частину Центральної Ради.Таким чином,Центральна Рада, виражаючи інтереси широких кіл українського суспільства,стала законним представницьким органом української демократії.

У травні 1917 р. відбулися переговори делегації ЦР із Тимчасовим урядом іПетроградською Радою щодо офіційного визнання автономії України у складіРосії. Тимчасовий уряд не визнав Центральну Раду як виразника воліукраїнського народу і відмовив в українській автономії. Тоді 10 червня 1917р. ЦР оприлюднила свій І Універсал, в якому проголошувалась автономіяУкраїни, а Центральна Рада –найвищим органом держави. 15 червня булостворено перший за кілька століть український уряд — Генеральнийсекретаріат — у складі восьми генеральних секретарів і генерального писаря.

Першими генеральними секретарями були:

· В. Винниченко (ген. секр. внутрішніх справ)

· Б. Мартос (ген. секр. земельних справ)

· С. Петлюра (ген. секр. військових справ)

· В. Садовський (ген. секр. судових справ)

· І. Стешенко (ген. секр. освіти)

· С. Єфремов (ген. секр. міжнаціональних справ)

· М. Стасюк (ген. секр. продовольчих справ)

· Х. Барановський (ген. секр. фінансів)

· П. Христюк (ген. писар)

В.Винниченко, Б.Мартос, С.Петлюра, В.Садовський, І.Стешенко були членами Української Соціал-Демократичної Робітничої Партії, С.Єфремов – соціал-федералістом, М.Стасюк – непартійним соціалістом (згодом – соціал-революціонер), Х.Барановський – позапартійним, П.Христюк – соціал-революціонером.

Першим документом, який визначав контури програми діяльності уряду, стала Декларація Генерального секретаріату, вперше оприлюднена В.Винниченком на пленарному засіданні УЦР 26 червня.

Хоч основні положення I Універсалу і Декларації Генерального Секретаріату передбачали встановлення в Україні лише автономно-федеративного устрою у складі Російської держави, вони викликали величезне занепокоєння у Петрограді.

Вже через кілька днів після створення Генерального Секретаріату до Києва прибула делегація Тимчасового уряду Росії у складі міністрів Керенського, Терещенка та Церетелі. За короткий час між ними, Грушевським, Винниченком та іншими членами Генерального секретаріату були проведені важкі, але інтенсивні переговори. Їх підсумками стали текст нового Універсалу УЦР і Декларація Тимчасового уряду про регламентування крайового управління в Україні. Обидва ці документи 3 липня були оголошені на засіданні УЦР.

У ході наступних переговорів у Петрограді українська делегація вимагала у Тимчасового уряду затвердження Статуту Генерального секретаріату, який був затверджений УЦР і названий "першою конституцією України". Переговори завершилися тим, що прем’єр-міністр Росії О.Керенський підписав «Інструкцію Генерального секретаріату Тимчасового уряду на Україні», нормативно-правового акта, обов’язкового до виконання місцевими органами в Україні (замість Статуту Генерального секретаріату). Згідно з "Інструкцією", повноваження Генерального Секретаріату значно обмежувалися і поширювалися лише на Київську, Волинську, Полтавську, Подільську та частково Чернігівську губернії. Скорочувалась кількість секретарств (яка на той час досягла 14). З компетенції Генерального Секретаріату вилучалися військові, продовольчі та судові справи, шляхи сполучення, пошта і телеграф. Відповідно до "Інструкції", УЦР могла лише висувати кандидатів на посади генеральних секретарів, яких призначав Тимчасовий уряд.

Після бурхливих дебатів і погроз Винниченка залишити свою посаду 7 серпня УЦР затвердила «Інструкцію Генерально