Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її вирішення

Коротка історія конфлікту і становлення Придністровської молдавської республіки (ПМР)

З 1988 року в Молдавії стрімко ростуть прорумунські настрої, з'являються заклики до об'єднання з Румунією. На XIII сесії Верховної Ради МРСР приймається Закон “Про функціонування мов”, яким вводиться латинська графіка і утискаються цивільні права немолдавського населення.

Протести проти політики Кишинева найбільш значні серед гагаузів на півдні Молдавії і в Придністров'ї, де для захисту своїх прав починають формуватися Ради трудових колективів на підприємствах, а потім проходить I з'їзд Об'єднаної Ради трудових колективів (ОРТК). У червні 1990 року в с. Паркани відбувся I з'їзд народних депутатів Придністров'я всіх рівнів. На ньому з'являється ідея про створення незалежної держави в Придністров'ї. 5 червня 1990 року молдавською владою з'їзд був оголошений незаконним.

Вже на цьому етапі (тобто до розпаду СРСР) офіційна Москва займала відчужену позицію. Центральні ЗМІ назвавши молдаван "демократами", а придністровців "комуністами", тим самим "закрили" розуміння ситуації в цьому регіоні.

2 вересня 1990 року на II Надзвичайному з'їзді народних депутатів Придністров'я приймається Декларація про утворення Придністровської Молдавської Республіки. Це рішення обґрунтовується тим, що у момент утворення МРСР в 1940 році на території Лівобережного Подністров’я існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі Української РСР, створена 12 жовтня 1924 року.

З осені 1990 року починається озброєне протистояння між ПМР і Молдавією. 2 листопаду була зроблена спроба ліквідації місцевих органів влади в Дубоссари силами молдавського ЗПОПа (загін поліції особливого призначення). На думку Придністровської сторони в озброєних акціях участь брали молдавські націоналісти з відома, а часто і під керівництвом, кишинівських силових відомств. У ПМР тільки восени 1991 року з'являється Республіканська гвардія і створюється Комітет з Оборони і безпеки. А ще через рік, 8 вересня 1992 року ухвалою Уряду ПМР була визначена структура і терміни формування озброєних сил, 23 вересня призначається в.о. міністра оборони полковник С.Г. Хажєєв.

Основні події конфлікту доводяться на березень-липень 1992 року, коли протиборчі сторони вели активні бойові дії. Зокрема, в районах Бендер і Дубоссар розвертаються повномасштабні бої із застосуванням артилерії і танків.

В ході озброєної фази конфлікту в 1992 році з боку Придністров'я загинуло 284 військовослужбовців (з урахуванням померлих від поранень — 364) і більше 600 мирних жителів.

Переговорний процес

Переговорний процес реально почався в квітні 1994 року і забезпечив розробку і підписання більше 40 документів між Молдовою і ПМР, за активним посередництвом, Російської Федерації, України і Організації по безпеці і співпраці в Європі (ОБСЄ).

Етапи переговорного процесу. І молдавська і придністровська сторони сходяться в оцінці етапів переговорного процесу.

Перша сумісна угода про припинення військової фази конфлікту була підписана в липні 1992-го. З тієї пори на вищому рівні прийнято більше 50 різних документів.

На першому етапі сторонам довелося займатися питаннями безпеки, внаслідок чого в 1995 році був підписаний договір про незастосування сили.

Потім сторони приступили до розробки первинних основ врегулювання. У меморандумі 1997 року з'являються такі важливі для придністровської сторони поняття як "загальна держава", "міжнародна правосуб'єктність", "система гарантій", "економічна самостійність" і ін.

Сьогодні сторони сходяться у тому, що починається якийсь новий етап переговорного процесу при якому придністровська сторона вважає, що на перший план виходить проблема розуміння що таке "загальна держава", а молдавська виступає за принциповий дозвіл "головного питання" — про статус Придністров'я у складі Республіки Молдова.

З погляду "зовнішнього забезпечення" переговорного процесу новим етапом можна рахувати і подію включення у формат переговорного процесу України.

Основні віхи переговорного процесу. У липні 1995 року підписана Угода про незастосування у взаємних відносинах військової сили і економічних санкцій, яке стало першим міжнародним документом і було схвалено на самміті ОБСЄ.

8 травня 1997 року в Москві був підписаний Меморандум “Про основи нормалізації відносин між Республікою Молдова і Придністров'ям”, що визначив основні принципи у взаємостосунках Придністровської Молдавської Республіки і Республікою Молдова. Цим документом був закріплений ряд досягнутих раніше домовленостей і надано право ПМР самостійно встановлювати і розвивати економічні, науково-технічні і культурні зв'язки з іншими державами. Меморандум закріпив новий підхід сторін до проблеми врегулювання, зобов'язавши сторони до взаємоузгодженого розгляду проблем.

В ході переговорного процесу сторони, на підставі двостороннього обігу, висловили побажання перетворити посередників на гарантів виконання досягнутих домовленостей. Російська Федерація і Україна стали гарантами виконання досягнутих домовленостей, ОБСЄ, відмовившись від участі в переговорному процесі як гарант, зберегла за собою статус посередника. В результаті цього в Меморандумі "Про основи нормалізації відносин між Республікою Молдова і Придністров'ям" з'явилися наступні