Система козацьких судів у 17-18 столітті

Державна митна служба України

Академія митної служби України

Кафедра організації боротьби з контрабандою

Контрольна робота

з дисципліни : “Судові та правоохоронні органи України”

на тему : “Система козацьких судів у 17-18 ст.”

Дніпропетровськ

2002

План

Вступ

1. Суд і судочинство Гетьманщини (друга половина XVII-XVIII ст.)

2. Реформа козацьких судів К.Розумовського

3. Спеціальні суди

Висновки

Список використаної літератури

судова система козацтво розумовський

Вступ

У договорі 1654 року була зафіксована вимога України "підтвердити права і вольності наші військові, які з віків мало Військо Запорізьке, що своїми правами судилося". Правосуддя в той час вважалося однією з найважливіших функцій влади і Військо Запорізьке надавало йому вели­кої ваги. "Щоб ні воєвода, ні боярин, ні стольник у суди військові не вступалися, але від старшин своїх, щоб товариство судимі були: де троє чоловіків козаків, тоді два третього мають судити". Отже, в договорі була занотована теза про цілковиту незалежність України від царського уряду сфері судочинства .

Внаслідок Визвольної війни польська судова система в Україні була скасована. Мова йдеться про шляхетсько-станові суди: земські - в цивільних справах, гродські — в кримінальних та підкоморські в земельних. Після утворення національної держави – Гетьманщини, розпочався процес введення нової системи козацьких судів, поруч з якою існували спеціальні суди.

На судову систему впливали політичне становище цієї частини України, її соціально-економічний розвиток, а також зміна станової структури населення і встановлення зверхньої влади покозаченої шляхти і козацької старшини.

Метою даної роботи є розгляд процесу створення та організації системи козацьких судів у 17-18 ст., а також особливості судоустрою, що існував на території Української держави.

1. Суд і судочинство Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)

Система козацьких судів

У перший період судоустрою Української козацької (1648 р. — початок 60-х рр. XVIIIст.).держави судова система складалася з судів козацьких (державних), міських, громадських, домініальних, духов­них, особливих. Козацькі суди поділялися на центральні і місцеві[5,с.15]. Цей період характеризується перевагою дії звичаєво­го права і використанням пов'язаних з ним аналогії та імпровізації, розвитком нових форм судівництва. В той же час наявність сюзерена не могла не впливати на судівницгво Гетьманщини, тому в XVIIIст. постійно збільшувався вплив російського судочинства, зокрема на діяльність центральних судових установ.

Найнижчу ланку судів Гетьманщини складали сільські суди отаманів, котрі вирішували незначні цивільні і карні справи козаків. Отаман здійснював суд разом з поважними козаками. В разі участі в спірній справі селянина створювався міжстановий суд (уряд зуполний), оскільки до нього тоді входили ще війт і представник сільської громади. Такі суди інколи виконували доручення вищих судів, зокре­ма в проведенні слідства. Важливі або складні справи сільські суди передавали сотенним судам. До них же йшли апеляції не згодної з рішенням сільського суду сторони.

Сотенні суди існували в містах і містечках — центрах сотень. Сотенний суд складався з сотника, городового отамана, писаря, кількох рядових членів суду з представників знатної сотенної старшини. У сотенних судах полкових міст іноді брали участь полковники і полкова старшина. В зв'язку з наявністю в містах і містечках жителів (міщан), що належали до іншої юрисдикції, сотенні суди часто проводилися спільно з ратушними чи магістратськими, внаслідок чого виникав козацько-міщанський суд. Взагалі між ратушними і сотенними судами за документами важко визначити лінію розмежування козацької і міщанської юрисдикцій. Со­тенний суд розглядав усі цивільні і карні справи козаків, котрі не вирішував сільський суд отаманів, а також виступав у ролі апеляційної інстанції — по відношенню до сільського суду. Справи, що судом вважалися найважливішими, передавалися в полковий суд, куди також направлялися й апеляції на рішення сотенних судів.

Найбільшу кількість справ розглядали полкові суди, їх очолювали полкові судді, проте головували тут полковники. Полкові суди розглядали кримінальні та цивільні справи.[3,c.237].

Полкові суди складалися з полковника, полкового судді, полкової старшини і значкових (вони знаходились під захистом полковника) това­риша. В них же обов'язково брали участь городовий отаман, сотник, представник від козаків, міщан і духовенства. Ними також розглядалися важливі карні і цивільні справи козацької старшини. Як і сотенні, полкові суди до 30-х рр. ХУШст. (до гетьманського наказу 1730р. про розмежу­вання судів) засідали разом з міським судом. У зв'язку зі зміцненням козауько-старшинського стану, збільшенням числа бунчукового товариства, а отже, вилученням їх з-під полкової юрисдикції, поступово обмежує­ться компетенція полкових судів і зростає роль Генерального суду.

Центральні установи Гетьманщини

До центральних судових установ Гетьманщини відноситься:

1) Генеральний Військовий Суд;

2) Генеральна Військова Канцелярія;

3) Суд гетьмана, або гетьманського правління.

Генераль­ний Військовий

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать