Наука і техніка ХХ століття

1. Досягнення техніки

Період з 1870 по 1917 роки був часом швидкого зростання техніки, хоча й неоднакового у різних галузях.

Перехід до масового, безперервно – поточного виробництва і комбінування різних технологічних процесів були пов’язані з автоматизацією промислового виробництва. Попередні види енергії не задовольняли нових потреб машинного будівництва. Проблема могла бути вирішена лише на підставі застосування електроприводу. Розвивається, ускладнюється та набуває все більш автоматизований характер система машин на базі електроприводу як у сфері виробництва засобів виробництва, так і виробництва засобів споживання. В енергетиці, металургії, металообробці, гірничій справі, хімічній технології, будівничій справі, на транспорті, у зв’язку реалізується більшість нових відкриттів та винаходів, що підвищують продуктивність праці.

Із чотирьох основних сфер матеріального виробництва технічні новації на той час досягли найбільшого розвитку в промисловості, на транспорті та у зв’язку. Сільське господарство засвоювало нову машинну техніку значно пізніше.

В цілому уклад техніки 1870-1917р.р. можна охарактеризувати як більш високий етап розвитку, ніж попереднє століття «пару, вугілля та заліза».

В енергетиці поряд зі швидким розвитком електричних генераторів і моторів були створені два нових типи теплових двигунів – парова турбіна та двигун внутрішнього згоряння, застосування якого було особливо поширеним і дозволяло перейти до механізації галузей виробництва, які до цього не виходили за межі попередньої техніки.

Зазнали значного удосконалення поршневі парові машини та їх котельні установки. Вони застосовувались і як рушії, що безпосередньо приводили в рух робочі машини, і як первинні двигуни 9поряд з паровими турбінами і різноманітними паровими турбінами) для виробництва електроенергії.

У металургії характерним було витіснення виробітку заліза виробництвом сталі. До з’явившихся у попередньому періоді мартенівському та бессемеровському додався томасівський спосіб виробітку сталі. Виникла електрометалургія. Прогресувала виробітка високоякісної і легірованої сталі та феросплавів.

Поряд із широким застосуванням у всіх галузях виробництва чорних металів (сталі та чавуна) швидко зросло споживання кольорових металів, зокрема, алюмінію. Відкриття електричного способу отримання та деяких інших кольорових металів допомагало задовольнити попит на них.

Видобуток камінного вугілля продовжував зростати швидкими темпами, при чому вугілля використовувалося тепер не тільки як паливо в промисловості і на транспорті, але і як сировина для хімічної переробки. Одночасно різко зросло добування нафти та удосконалювались методи її добування із надр та переробки.

Отримують найширше поширення хімічні методи обробки сировини. Розвивається основ хімічна промисловість (виробництво сірчаної кислоти, соди, хлору), але особливого значення набуває в ці роки хімічна технологія штучних та синтетичних речовин. Вперше створюються пластмаси, штучне волокно, синтетичний каучук, аміак та забарвники.

Поширюється переробка нафти з метою отримання керосину, бензину та інших нафтопродуктів. Попит на нафтопродукти збільшується у зв’язку із застосуванням двигунів внутрішнього згоряння. Удосконалюється перегонка нафти завдяки введенню крекінг-процесу, тобто способу розкладу нафти при невисоких температурах та тиску.

Були досягнути найбільші технічні успіхи у сфері будівництва та благоустрою. У практику увійшли обширні (у тому числі висотні) жилі, виробничі, торгові, декоративні конструкції із сталі та залізобетону з паровими, а потім і електричними ліфтами. Удосконалюються різні види централізованого опалення. Електричне освітлення все більше витісняє газове та керосинове. Проникають у побут електричні обігрівачі та інші прилади.

Транспорт перетворюється у велику сферу вкладення капіталу. Засоби транспорту стають основною формою вивозу капіталу, важливим знаряддям політики. Швидко зростає світова залізнична мережа. Найбільший приріст залізниць спостерігається в США, а також в Росії (збудовано Велику Сибірську магістраль в 7,4 тис. км довжиною). Основним видом тяги на залізничних дорогах стають паровози, конструкція яких удосконалювалась. Починалось використання електротяги та тепловозів. Найбільш раннє застосування електротяга отримала у нових видах міського рейкового транспорту – наземного (трамвай) та підземного (метро), а також на гірських залізничних лініях з довгими тунелями.

Сухопутний безрейковий транспорт вступив в етап систематичної та успішної механізації на основі застосування автомобіля з двигуном внутрішнього згоряння.

До потреб автотранспорту пристосовувались дороги, будівництво яких зростало і механізувалося. Автомобілебудівництво, що швидко розвивалося, увійшло (поряд із електротехнічною, нафтовою, кінематографічною та іншими новими галузями виробництва) до числа найулюбленіших сфер інвестування крупного капіталу.

У нафтовій промисловості зародився трубопровідний транспорт, якому судилося велике майбутнє.

Значні також технічні досягнення водного транспорту. На межі ХІХ – ХХ ст. ст. тоннаж світового парового флоту вперше перевищив тоннаж вітряного. Побудовані були також перші судна з паровою турбіною (турбоходи).

У ці роки прокладено нові важливі штучні водяні шляхи. Найбільш протяжним з них був Панамський канал (1915), що мав для правлячих кіл США велике господарське та