Міжнародна торгівля фінансовими інструментами

Міжнародна торгівля фінансовими інструментами

1. Сутність і основні тенденції розвитку світової валютної системи

Валютна система – це сукупність валютно-грошових і кредитно-розрахункових відносин. Відрізняють національну, регіональну (для інтеграційних угруповань), і міжнародну валютні системи.

Міжнародна (світова) валютна система включає такі головні складові:

- сукупність національних, колективних і резервних валют;

- сукупність національних і регіональних (інтегрованих) валютних систем, наприклад, Європейська валютна система (ЄВС);

- валютні курси й валютні ринки;

- режими функціонування валютних ринків;

- органи державного і міжнародного валютного регулювання.

Валюта у вузькому значенні – грошова одиниця іноземної держави

Валюта у широкому значенні – додає усі активи, які здатні виконувати функцію світових грошей (цінні попери, благородні метали, дорогоцінні каміння та інше).

Національна валюта – платіжний засіб на території країни, яка її емітує.

Іноземна валюта – платіжний засіб інших країн, який використовується на території даної країни.

Резервна валюта – валюта, в якій країна має власні ліквідні міжнародні резерви, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу.

Колективна валюта – платіжний засіб регіонального угрупування (наприклад, євро) чи міжнародної організації (наприклад, СДР (SDR) – спеціальні права запозичення у МВФ).

Тверда валюта – характеризується сталістю курсу, динаміка якого відповідає змінам головних макроекономічних показників.

Євровалюта – це валюта, яка перерахована на рахунки європейських банків і використовується ними для операцій у всіх країнах, зокрема країну-емітент вихідної валюти.

Конвертованість валюти – можливість резидентів і нерезидентів вільно, без обмежень, обмінювати національну та іноземні валюти чи використовувати іноземну валюту в угодах з реальними та фінансовими активами.

Основні види конвертованості валюти:

– по поточних операціях, тобто відсутність обмежень з платежів і трансфертів, які пов’язані з торгівлею та послугами, міждержавними переказами доходів і трансфертів, що повинні виконувати країни – члени МВФ;

– по капітальних операціях, тобто відсутність обмежень при русі прямих і портфельних інвестицій, кредитів і грантів;

– повна, тобто єдність поточної та капітальної конвертованості;

– внутрішня, тобто право резидентів купувати та здійснювати операції з іншими резидентами у власній країні;

– зовнішня, тобто право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами;

– вільна, тобто можливість безперешкодного обміну в зв’язку з високим міжнародним авторитетом, сталістю курсу і підтвердженням МВФ.

Класифікатор іноземних валют, затверджений постановою правління НБУ від 4.02.1998 №34 (з доповненнями та змінами) визначає у ролі валют першої категорії євро, долари Австралії, США, Канади, фунт стерлінгів, крони Швеції, Данії, Ісландії та Норвегії, франк Швейцарії, єну Японії, СДР (SDR).

Валютний курс – ціна однієї валюти у вираженні в одиницях іншої валюти.

Валютне котирування – визначення валютного курсу на ґрунті обраних ринкових механізмів у таких основних формах:

– пряме – вираження одиниці іноземної валюти в одиницях національної (наприклад, 1 дол. США=5,5 грн.);

– непряме (зворотне) – вираження одиниці національної валюти в одиницях іноземної (наприклад, 1 грн.=0,1818 дол. США);

– крос – котирування – вираження одиниці однієї іноземної валюти в одиницях іншої іноземної валюти на території даної країни (за винятком долара США, з яким традиційно кореспондуються інші валюти).

Слід відзначити, що на практиці здійснюється округлення до четвертого знака після коми. Найменший розмір змін курсу – пункт (остання цифра при написанні). Для більшості валют, зокрема гривні, це 0,0001. Для японської єни пункти складає 0,01, що підкреслює використання для порівняння 100 єн. Сто пунктів складають велику фігуру.

Котирування – це запис співвідношення двох валют, наприклад, 1 дол=5,500 грн., де ліва сторона – базова валюта, права сторона – валюта котирування.

На валютному ринку курси підрозділяються на курс купівлі базової валюти (продажу валюти котирування) і курс продажу базової валюти (купівлі валюти котирування). При прямому котируванні купівля базової валюти нижче порівняно з її продажем.

Здійснюється такий запис: USD/UАН=5,4998/5,4999, чи більш коротке вираження: USD/UAН=5,4998/99.

Різниця між правою і лівою сторонами котирування називається спредом (spread).

Суттєвий вплив на аналіз курсових коливань мають динаміка цін і географічна структура зовнішньої торгівлі.

Номінальним валютним курсом (e_n ) є фактична обмінна цифра.

Реальний курс (e_r ) додає до номінальної величини співвідношення індексів зовнішніх і внутрішніх цін (дефляторів) і при прямому котируванні розраховується за формулою

e_r = e_n · (І_ін : І_нац ),

де e_r – реальний курс за прямим котируванням;

e_n – номінальний курс за прямим котируванням;

І_ін – дефлятор в іноземній державі – торговельному партнері;

І_нац – дефлятор внутрішніх (національних) цін.

Номінальний ефективни

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать