Козацька Конституція Пилипа Орлика

1. Історичний портрет творця першої Конституції України Пилипа Орлика та політична ситуація в Україні й Європі часів І. Мазепи

Пилип Орлик вписав яскраві сторінки в історію державотворення України. Він як і тисячі йому подібних, присвятивши життя України, так і не дочекався ні визнання, ні подяки на Батьківщині, ні за життя, ні після смерті.

Нащадок старовинного баронського чеського роду герба Новіна Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 р. на Віленщині в Ошанському повіті. Відомо, навчався він у Київо-Могилянському колегіумі, користувався прихильністю професора С. Яворницького. Добре засвоїв риторику, філософію, логіку, богослов’я, іноземні мови. Був одним з най освічених державних діячів того часу. Службу почав в 1692 р. писарем у київській митрополії. Кар’єру зробив швидко завдяки видатним здібностям та породичанню з сім’єю Герциків. Швидко став писарем Генеральної військової канцелярії. У 1700 р. почав обіймати посаду генерального писаря, мав рангові й власні маєтності в чотирьох полках. 5 листопада 1702 р. в Батурині – пишній гетьманській столиці, згодом зруйнованій Петром І, народився син Пилипа Орлика, який тоді був на Запорожжі канцеляристом гетьманської військової старшини. Іван Мазепа сам тримав новонародженого Григорія до хреста разом з Вірою Кочубеївною, дружиною генерального писаря Василя Кочубея.

Тоді ж Пилип Орлик виконував різні дипломатичні доручення гетьмана, був утаємничений Станіславом Лещинським. Це були мазепинські буремні роки. Неспокійне табірне життя, переїзди з армією, страшні дні Полтави, переправа через Дніпро, втеча дикими полями, перші дні в Бендерах.

Після смерті Івана Мазепи в Україні склалася складна ситуація. Стяг боротьби за державний суверенітет України підхопили його найближчі соратники. Перед українською політичною еміграцією постали два найважливіших невідкладних питання: хто стане гетьманом і інше, не менш важливе – фінансове.

Одним з найуспішніших кандидатів у гетьмани виявився Пилип Орлик, який ще після Полтавської битви емігрував у Бендери разом з Мазепою. 5 квітня 1710 року під Бендерами, в еміграції на загальній раді козацька старшина і запорожці одноголосно обрали новим гетьманом Пилипа Орлика. Того ж дня козаки затвердили складену ним першу в Європі та у світі демократичну Конституцію України. Вона декларувала станову виборчу гетьманську монархію парламентського типу. Новообраний гетьман з Османською імперією та кримським ханом, вів переговори з донськими козаками і навіть із казанськими татарами і башкирами. Боротьба за визволення України вступила в нову фазу.

Усе своє подальше життя Орлик присвятив тому, щоб домагатися політичної та військової допомоги різних держав у справі визволення України. Він намагався добитися повернення на Україну. Справді, якийсь час це було дуже близьке до справдження. Адже йому вдалося домовитися про союз взаємної допомоги з Карлом ХІІ, він ввійшов у приязні зв’язки з Кримом; великим успіхом шведської коаліції стало те, що Туреччина оголосила війну Московщині. Так, король шведський пообіцяв, що не замириться з Московією, поки не доб’ється, що Україні буде повернена її свобода. Це ж пообіцяв запорожцям і кримський хан. Туреччина, боячись московської переваги, теж пристала до Швеції, розірвала зносини з Московією і згідно з широким планом визволення України, здійснила похід весною 1711 р. на українські землі. Заручившись підтримкою турецького султана Ахмеда ІІІ, який оголосив війну Росії, гетьман і кошовий Кость Гордієнко розпочали бойові дії н правому березі Дніпра, дійшовши із запорожцями до Білої Церкви. На лівий берег вступив союзник Пилипа Орлика кримський хан Девлет-Гірей, підійшовши до земель Харківського полку. Тоді Пилип Орлик разом з козаками рушив в ті полки правобічні, що були під Мазепиною зверхністю. Тутешні городки легко піддавалися йому. Вислане з-за Дніпра військо, Орлик розбив, але коли приступив під Білу Церкву, то діло не пішло, багато з Орликового війська загинуло, а татари почали грабувати край. Тож Пилипові Орлику довелося повернутися з військом назад. А 5 квітня 1712 р. російський цар Петро І, вщент розбитий у битвы над річкою Прут турецькою армією, боячись потрапити у неволю, уклав з Портою мирний договір, за яким Москва відиовлялася від претензій на Україну: «Його Царська Величність свою руку відбирає від козаків із прадавніми їхніми рубежами». Після підписання Прутського договору виникла надія на визволення Українивід московської влади, але згодом росіяни підкупили великого турецького візира за 100 тис. червоних і втілити приписи Прутського договору на практиці так і не вдалося. Була віддана Орликові тільки Правобережна Україна, на яку одразу ж виявило претензії польське керівництво на основі давніх трактатів. Правобережжя відійшло до Польщі, бо Пилип Орлик мав дуже слабкі сили на той час. Запорозькі козаки в очікуванні більш сприятливих обставин для визволення України оселилися на території Османської імперії, утворивши так звану Кримську Січ.

У травні 1715 р. родина українських емігрантів оселилася у Швеції. Сім’я Орлика була вимушена переховуватись від царського радника Ягужинського, який дістав наказ схопити родину «зрадника». У ті роки російська розвідка відкрила по всій Європі справжнє полювання на прибічників незалежної України. Так, після прибуття із Стокгольма до Варшави був заарештований генеральний осавул гетьмана, полтавський полковник Григорій Герцик. А в Гамбурзі був підступно схоплений Андрій Войнаровський (племінник