Спеціалізація та кооперування

Курсова робота

На тему:

Спеціалізація та кооперування

План

1) Рівень спеціалізації характеризується показниками

2) Економічна ефективність спеціалізованих підприємств

3) Показники, форми, види кооперування

4) Основні показники кооперування

Введення

Спеціаліза́ція (від лат. specialis — особливий) — конкретизація, деталізація фаху, набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності.

Спеціалізація виявляється як розподіл праці в будь-якій сфері діяльності (виробничої або управлінської); поглиблення діяльності в будь-якому занятті (наприклад: фах — «Менеджмент», спеціалізація — «Виробничий менеджмент», «Фінансовий менеджмент», «Управління персоналом»); здобуття додаткових спеціальних знань та навичок у будь-якій сфері.

Кооперація — форма організації економічної діяльності людей і організацій, для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Використовується також для позначення характеру економічних та політичних взаємин.

Кооперація є системою, що складається з кооперативів і їх об'єднань, метою якої є сприяння членам кооперації у сфері виробництва, торгівлі і фінансів.

Кооперація розглядається, як третій сектор економіки, разом з приватним і державним секторами економіки. У ринковій економіці виступає в якості «третьої сили» або «третьої альтернативи» приватному і державному підприємництву.

Кооперація об'єднує в собі економічну діяльність і суспільний рух. У основі діяльності кооперації лежать кооперативні принципи, прийняті Міжнародним Кооперативним Альянсом.

спеціалізація кооперування виробництво

1. Рівень спеціалізації характеризується показниками:

1) питома вага випуску продукції в загальному обсязі виробництва об'єднання.

Цей показник характеризує рівень спеціалізації за даного підприємства в масштабі об'єднання;

2) питома вага випуску основної продукції в загальному обсязі виробництва за даного підприємства або об'єднання.

Цей показник характеризує рівень однорідності продукції;

3) кількість груп, видів або типів виробів, що виготовляються на підприємстві.

Цей показник, характеризуючи асортимент продукції, водночас є важливим показником спеціалізації. Наприклад, спеціалізація хімічних підприємств характеризується кількістю одиниць вироблених товарів із певних речовин, числом артикулів тощо; спеціалізація взуттєвої промисловості — кількістю видів дитячого, жіночого або чоловічого взуття зі шкіри, а також текстилю та інших замінників. У машинобудівній промисловості при визначенні рівня спеціалізації за цим показником необхідно враховувати конструкторську однотипність і технологічну однорідність продукції, що виготовляється;

4) питома вага випуску продукції подетально й технологічно спеціалізованими виробництвами.

Цей показник може визначатися для тих виробництв, для яких подетальна або технологічна спеціалізація є найхарактернішою формою організації виробництва. Особливо важливе значення він має у машинобудуванні, промисловості будівельних матеріалів, у меблевому виробництві, питома вага уніфікованих частин, деталей і вузлів у різних виробах, що виготовляються на підприємствах об'єднання. Підвищення цього показника в умовах незмінного асортименту або навіть при збільшенні асортименту продукції свідчить про зростання рівня її однорідності та про поглиблення спеціалізації;

5) питома вага прогресивних груп обладнання і передових технологій. Зростання застосування спеціального обладнання, а також перехід на передові технологічні методи ведення виробництва є найефективнішими в умовах спеціалізованих шдприємств.

2. Економічна ефективність спеціалізованих підприємств

Економічна ефективність спеціалізованих підприємств зумовлена тим, що вона сприяє застосуванню нової техніки, передових технологічних процесів, найдосконаліших методів організації виробництва, кращому використанню обладнання, формуванню штату висококваліфікованих працівників.

Ефективність спеціалізації виробництва можна визначити співставленням показників трудомісткості та собівартості виробів, виготовлених на спеціалізованих і неспеціалізованих підприємствах.

У зв’язку з цим проблемою стає визначення оптимального розміру підприємства, що залежить від обраного критерію. Під оптимальним розміром розуміють такий обсяг виробництва, який забезпечує повне завантаження потужностей, а середні витрати досягають свого мінімуму. Зазвичай усі економічні показники визначаються для мінімального розміру підприємства, за якого існує повне завантаження обладнання в умовах існуючого технологічного процесу. Оптимальний же розмір визначається зміною у кратну кількість разів відносно мінімального розміру.

Крім зазначених, використовуються й інші показники, наприклад, питома вага основної продукції в загальному випуску підприємства; питома вага спеціалізованих підприємств у виготовленні певних виробів і напівфабрикатів; питома вага покупних комплектних виробів і напівфабрикатів у загальному обсязі виготовленої продукції тощо.

Для повнішої характеристики стану спеціалізації виробництва можна використовувати показники технічного й організаційного рівнів виробництва: питому вагу автоматичного і спеціалізованого обладнання; питому вагу уніфікованих деталей, в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать