Соціально економічні аспекти використання інтелектуальної власності в сучасних умовах

Зміст

1.Соціально – економічні аспекти використання інтелектуальної власності в сучасних умовах.2

2. Поняття управління інтелектуальною власністю та його основні принципи4

Список використаної літератури. 12

Перехід від індустріального суспільства до інформаційного є однією з головних ознак для усіх розвинутих країн світу. Це, в першу чергу, пов'язано з тим, що інформаційні ресурси набули такого важливого значення, що від них залежить рівень економічного стану суспільства і його безпека. Якщо розглядати інформатизацію суспільства як безперервний процес інтелектуалізації і прискорення обробки інформаційних ресурсів на всіх рівнях інфраструктури суспільства, то зрозуміло, що вона оцінюється, по-перше, розвитком в даному суспільстві інформатики, науки, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а, по-друге, питаннями, пов'язаними зі збором, накопиченням, переробкою, перетворенням, розподіленням і використанням інформації в різних сферах людської діяльності. Як відомо, ці фактори, у свою чергу, оцінюються рівнем обчислювальної техніки та засобів телекомунікації, що використовуються у суспільстві [2, 54].

Кінцевою метою використання інформаційних ресурсів на всіх рівнях інфраструктури суспільства, як правило, є прийняття рішення. Ці проблеми стоять особливо гостро у тих сферах діяльності, де задачі управління слабо структуровані і немає можливості їх абсолютної формалізації. До цього класу можна віднести системи управління великими корпораціями, відомствами, державою. Рішення цієї проблеми в Україні пов'язано з розвитком і впровадженням у сферу управління інформаційних технологій, які були запроваджені В.М. Глушковим та його послідовниками, і формуванням на їх базі відповідних схем управління, що органічно поєднують системні принципи, забезпечуючи можливість всебічного використання переваг суспільства з розвинутою структурою управління економікою.

Для рішення питань автоматизації управління для систем такого класу була розроблена вперше в Україні технологія ситуаційного керування (Ситуаційні центри – СЦ). Зараз постає завдання створення однієї із важливих складових мережі СЦ в Україні – державної автоматизованої системи обліку і контролю використання об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ), яка має забезпечити умови для підвищення ефективності використання інтелектуальних ресурсів нації, формування та розвиток інтелектуальної власності, надання правовласникам державних гарантій щодо захисту їх прав, нарощування та підвищення якості сукупного наукового потенціалу як головного фактору інноваційного розвитку країни, забезпечення підтримки прийняття рішень на державному рівні у цій сфері.

При визначенні ринкової вартості інтелектуальної власності слід враховувати:

· нематеріальний, унікальний характер об'єкту оцінки;

· поточне використання об'єкту інтелектуальної власності;

· можливі галузі використання, найбільш вірогідну ємність і частку ринку, витрати на виробництво і реалізацію продукції, що випускається з використанням об'єкту інтелектуальної власності, об'єм і тимчасову структуру інвестицій, потрібних для освоєння і використання об'єкту інтелектуальної власності в тій або іншій галузі;

· ризики освоєння і використання об'єкту інтелектуальної власності в різних галузях, зокрема ризики недосягнення технічних, економічних, експлуатаційних і екологічних характеристик, ризики недобросовісної конкуренції та інші;

· стадії розробки і промислового освоєння об'єкту інтелектуальної власності;

· можливість і ступінь правового захисту;

· об'єм прав, що передаються, і інших умов договорів про створення і використання об'єкту інтелектуальної власності;

· спосіб виплати винагороди за використання об'єкту інтелектуальної власності;

· інші чинники.

Проблеми інтелектуальної власності (ІВ) у світі вийшли на перший план і стали вже не просто юридичними або комерційними питаннями. Внаслідок інформатизації сучасної економіки вони дедалі більше набувають політичного змісту. Наприклад, введення економічних санкцій проти держави у разі неприйняття “американської версії” проекту Закону України “Про державне регулювання виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування” та інше.

Особливістю об'єктів права інтелектуальної власності є те, що вони можуть бути створені як в процесі реалізації проекту, та являтись при цьому прямим, чи непрямим його результатом, так й поза проектом. Прикладом створення такого ОПІВ може служити діяльність науково-дослідних інститутів. Під прямим результатом слід розуміти отримання об'єкта права інтелектуальної власності в якості продукту проекту, тобто результату, що був запланований в ініційованому проекті. Непрямий результат - це створення об'єкту права інтелектуальної власності, як побічного продукту проекту. Дуже часто в проектах зустрічається обидва результати. Але в проектах існують ще об'єкти, які не набувають правового статусу, тобто на них не оформлюють юридичних прав. Це також результати інтелектуальної діяльності людини, але вони не є об'єктами права інтелектуальної власності. Виникає питання, як класифікувати такі об'єкти та чи важливо враховувати їх у проектній діяльності.

Виходячи з визначення об'єктів