Економічна діагностика

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМАБІЛЬНО – ДОРОЖНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: „Економічна діагностика”

Виконала студентка 6 курсу групи 63ЕПз

Спеціальність: „Економіка підприємства”

_________ Коновал А. А.

Оцінка __________

Викладач ______ _______________

^{( підпис) (прізвище)}

Харків 2007

ЗМІСТ

1.Економічна діагностика як самостійна економічна дисципліна. Визначення проблем фірми, її слабкі та сильні сторони, місце фірми на ринку та серед конкурентів

2. Економічні методи управління персоналом. Техніко – економічний аналіз та планування, встановлення економічних норм та нормативів, економічні методи управління виробництвом

Перелік літератури

1. Економічна діагностика як самостійна економічна дисципліна.

Визначення проблем фірми, її слабкі та сильні сторони, місце фірми на ринку та серед конкурентів, кількісна та якісна характеристика фірми.

Економічна діагностика – оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів, неповної інформації з метою виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків ухвалення поточних управлінських рішень. Підсумком діагностики на основі оцінки господарського стану і його ефективності є ґрунтовні висновки, необхідні для прийняття термінових, але важливих рішень, наприклад, про цільове кредитування, про купівлю чи продаж підприємства, про його закриття, реорганізацію.

Предмет діагностики - дослідний, пошуковий чи пізнавальний процеси.

Об’єкт діагностики – високоорганізована система чи елемент системи.

Мета діагностики – установити стан об’єкта за допомогою реалізації комплексу дослідницьких аналітичних процедур.

Завдання діагностики – обґрунтування заходів, управлінських рішень, спрямованих на налагодження діяльності всіх складових елементів системи і способів їх реалізації, а також зменшення впливу небажаних відхилень критеріальних значень.

При діагностиці організації використовуються такі методи:

· Спостереження;

· Опитування виконавців;

· Вивчення документів, наданих в розпорядження;

· Анкетування;

Економічне діагностування має чіткі ознаки дослідницького, творчого процесу. Разом із тим, дотримуватись певного загального порядку у його проведенні все ж важливо. Спочатку встановлюється комплекс екзогенних та ендогенних чинників, що визначають ситуацію з об’єктом дослідження. Далі формулюється система показників та параметрів для оцінки стану об’єкта, збирається й обробляється інформація, що має бути релевантною. Діагностична процедура ґрунтується на зіставленні стану об’єкта за встановленим колом характеристик із нормою, еталоном. Кожне з відхилень ідентифікується за певною шкалою. Це стосується передусім стандартних ознак. Якщо для визначення стану об’єкта потрібна певна ідентифікація, сукупність ознак упорядковується, систематизується. Оцінка стану об’єкта також може відбуватись через уявлення його як унікального поєднання ознак.

Проблеми , що виникають у ході спостереження за зовнішнім оточенням, мають різне забезпечення достовірною, повною і своєчасною інформацією. Одні з них настільки очевидні і конкретні, що фірма може одразу оцінити їх значущість і вжити відповідні заходи. Такі проблеми називаються проблемами з сильними сигналами. Про інші проблеми стає відомо лише за слабкими сигналами – ранніми і неточними ознаками виникнення важливих для фірми подій. З часом слабкі сигнали міцніють і перетворюються в сильні. Як відомо, коли рівень нестабільності перебуває в межах 3,5 – 4 бали, то фірма може зачекати сильного сигналу, але коли рівень нестабільності знаходиться в межах 4 – 5 балів і ситуація змінюється досить швидко, то фірма, очікуючи сильного сигналу, може запізнитися з рішенням або опинитися в ситуації, коли приймати рішення буде пізно. Тому при високих рівнях нестабільності з’являється потреба в підготовці рішень, коли з зовнішнього оточення надходять слабкі сигнали.

Для того, щоб фірма отримувала інформацію (слабкі сигнали), необхідно мати чутливу систему спостереження за зовнішнім оточенням. Загальне управління повинно бути чутливим і здатним до змін, а отже, до прийняття рішень, що вже базуються на новому досвіді.

Сильні і слабкі сторони фірми полягають у вимогах до капіталу, можливостей менеджерів, рентабельності, потужності, завантаження, вертикальної інтеграції, продуктивності, технічної компетентності, нововведень, позиції на ринку.

Вивчення внутрішнього середовища повинно спрямовуватися та те, щоб відкрити можливості та загрози, що криються в них. Сильні сторони виступають базою, на яку організація опирається в конкурентній боротьбі і яку намагається розширити ти зміцнити. Слабкі сторони повинні стати предметом уваги керівництва, яке має прийняти рішення щодо усунення слабких сторін своєї діяльності.

Аналіз сильних та слабких сторін характеризує дослідження внутрішнього середовища організації. Внутрішнє середовище має небагато складових, кожна з яких включає набір ключових процесів і елементів організації, стан яких у сукупності визначають потенціал і можливості, які має організація.

Внутрішнє середовище включає маркетингову, фінансову

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать