Специфіка державного регулювання агропромислового комплексу

Зміст

СПЕЦИФІКА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ МЕХАНІЗМ АНТИМОНОПОЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ ЛІТЕРАТУРА
Специфіка державного регулювання агропромислового комплексу

Формування соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні неможливе без реорганізації аграрного сектора країни. Специфіка функціонування аграрної сфери зумовлює основні напрями державного регулювання агропромислового комплексу (АПК) регіональної економіки.

Проблемам розвитку теорії і практики державного регулювання АПК присвячені роботи багатьох видатних вчених-економістів не лише України, але й ближнього і далекого зарубіжжя. Ними досить детально вивчені різні аспекти методології, аналізу реформування аграрного сектора. Разом з тим, комплексне розв’язання проблем, пов’язаних з розвитком усіх напрямів державного регулювання цього сектору в Україні поки що не досягнуте, оскільки не враховуються регіональні особливості відтворюючих процесів, що не дає логічної завершеності аграрної реформи, в повномуобсязі не використовуються потенційні можливості АПК.

В Україні, обравши курс на розбудову ринкової економіки, держава допустила ряд організаційно-економічних прорахунків, що посилили аграрну кризу, джерела якої сягають ще союзного періоду. Особливо руйнівним виявився диспаритет цін, внаслідок якого сільськогосподарські підприємства втратили можливість оновлення виробничих фондів, своєчасної оплати праці.

Аграрний сектор неможливо вивести на сучасний рівень розвитку без якісного перетворення продуктивних сил всіх сфер АПК регіону. Розвиток комплексу не може бути досягнутий без оновлення матеріально-технічної бази, що вимагає розробки цілеспрямованого державного регулювання інвестиційних процесів.

Складність і специфіка державного регулювання АПК регіону полягає в тому, що воно повиннопоєднувати, з одного боку, заходи, спрямовані на формування конкурентного середовища, розвиток підприємництва в цій сфері, а, з іншого, - забезпечувати соціальний захист населення.

Еволюція аграрних відносин, що визначаються власністю на землю, реорганізація економічної природи колективних сільськогосподарських підприємств, розвиток нових форм агробізнесузумовили необхідність подальшого дослідження механізму державного регулювання АПК регіону, спрямованого на формування конкурентного середовища в даному секторі економіки, вироблення ряду практичних рекомендацій в умовах трансформації української економіки.

Визначимо основні позиції щодо агропромислового комплексу.

Аграрно-промисловий комплекс (АПК) країни — це сукупність галузей, пов'язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою, реалізацією та обслуговуванням самого сільського господарства.

Особливості сучасного стану АПК України:

— накопичення та загострення суперечностей економічного і політичного характеру;

— масова збитковість сільськогосподарських підприємств;

— повільні темпи реформування аграрного сектору економіки;

— збереження тенденції до звуженого відтворення.

Структура АПК:

Сфера:

— Ресурсовиробнича

— Аграрно-сировинна

— Переробна

— Інфраструктура

Функції:

— Виробництво засобів виробництва для сільського господарства

— Власне сільськогосподарське виробництво

— Заготівля та переробка сільськогосподарської продукції

— Транспортування, зберігання, реалізація сільськогосподарської продукції

Продуктові підкомплекси АПК: м ясний; молочний; зернопродуктовий; плодоовочевий; бурякоцукровий.

Загальносвітові тенденції розвитку відносин "держава — аграрний сектор економіки"

1.Дотаційність сільського господарства.

2.Посилення регулюючої ролі держави в аграрному реформуванні.

3.Державне сприяння розширенню місткості аграрного ринку.

4.Державна підтримка сільськогосподарських підприємств різних форм власності.

5.Протекціонізм вітчизняного сільгоспвиробника.

Зміст аграрної політики держави в умовах трансформаційної економіки:

— проведення земельної реформи;

— приватизація об'єктів АПК;

— розвиток нових форм господарювання;

— реалізація абсолютних та порівняльних переваг країни;

— забезпечення умов для становлення сучасних фінансово-економічних, правових та організаційно-інституційних відносин в агропромисловій сфері;

— формування ринкового механізму управління АПК;

— соціальний розвиток села;

— інформаційне забезпечення пропаганди реформ.

Цілі державного регулювання АПК

1. Забезпечення населення продуктами харчування

2. Забезпечення промисловості сировиною

3. Вирішення комплексу економічних та соціальних питань розвитку

Суб'єкти державного регулювання АПК в Україні:

— Міністерство економіки;

— Міністерство аграрної політики;

— Державний комітет по земельних ресурсах;

— Державний комітет по водному господарству;

— Державний комітет лісового господарства;

— відповідні управління і департаменти міністерств і комітетів.

Засоби та методи державної підтримки АПК:

– Зниження податкового пресу на сільгоспвиробника

– Фінансово-інвестиційне забезпечення аграрних перетворень

– Створення умов для кредитування сільськогосподарського виробництва

– Політика державного протекціо

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать