Розвиток обміну

1. Еволюція та сутність грошей. Функції грошей

Появі грошей передував тривалий і складний процес розвитку обміну і форми вартості. У процесі еволюції товарного обміну відбувається послідовна зміна чотирьох форм вартості: простої чи випадкової; повної чи розгорнутої; загальної та грошової.

На ранньому ступені розвитку суспільства обмін мав випадковий характер і відбувався між громадами. Йому відповідала проста чи випадкова форма вартості, за якою один товар виражав свою вартість в одному конфронтуючому йому товарі-еквіваленті:

X товару А = У товару В.

Перший великий суспільний поділ праці – виділення скотарських і землеробських племен – привело до появи і розвитку обміну, що носив нерегулярний характер, тому і мінові співвідношення складалися випадково. Рівняння обміну простої форми вартості вірніше було б записати в такий спосіб:

X товару А більше, дорівнює або менше Y товару В.

У наслідку відбувається другий великий суспільний поділ праці – відділення ремесла від землеробства. Обмін став здобувати усе більш регулярний і масовий характер.

У різних країнах, на різних етапах розвитку, роль загального еквівалента грали різноманітні товари, характерні для тієї чи іншої місцевості: сіль, чай, хутра, худоба, зерно й ін., але і ця форма еквівалента має недоліки, що переборюються в ході переходу до грошової форми вартості.

Товар, що претендує на роль загального еквівалента повинний бути однорідним і легко поділятися. Хутра і худоба, наприклад, такими якостями не володіють. У результаті подальшого розвитку обміну всі інші еквіваленти-товари-еквіваленти були витиснуті шляхетними металами, а головна причина цього зв'язана з їх властивостями:

- однорідністю;

- подільністю;

- портативністю;

- збереженням;

- їхня натуральна форма не суперечила виконанню ними властивостей загального еквівалента.

Гроші – це загальний еквівалент, це особливий товар, що постійно і монопольно виконує роль загального еквівалента. Це значить, що:

- усі товари вимірюють свою вартість у грошах;

- гроші мають властивість засобу, що загально обмінюється;

- гроші володіють крім своєї властивості як металу, одиничною споживчою;

- вартістю, ще й універсальною споживчою вартістю, тобто задовольняють будь-яку потребу людей.

У товарному господарстві гроші виконують чотири основні функції:

1. Функція міри вартості полягає в тому, що за допомогою грошей виражається вартість товару й утворюється його ціна. Цю функцію гроші виконують ідеально, тобто вимір вартості товарів грошима не вимагає реальної наявності грошей у товаровласників. Вартість товару, виражена в грошах, називається ціною. Для того, щоб гроші краще виконали функцію міри вартості, держава вводить масштаб цін – це фіксована вага грошового металу, припущена як одиниця грошей. Наприклад, масштаб цін американського долара зразка 1945 року складав 0,888 грам золота, тобто один долар представляв в обігу зазначену вагову кількість золота; радянський карбованець зразка 1961 року представляв в обігу 0,987412 грам золота, тобто приблизно один грам.

2. Засіб обігу виявляється, коли гроші виступають як посередник в обміні товарів за формулою Т-Д-Т. На відміну від прямого, такий обмін припускає дві угоди: а) продаж товару на гроші (Т-Д) і б) купівлю на ці гроші іншого товару (Д-Т). Це дає людям додаткові зручності: рятує від обмеженості бартерного обміну і дозволяє розділити продаж і куплю товарів як у часі, так і в просторі.

Разом з тим, можливість загального розриву між продажем і купівлею створює можливість криз, що випливає з розбіжності актів купівлі-продажу в часі і просторі.

Гроші як засіб обігу виступають як дійсні, реальні гроші. Первісне золото й інші шляхетні метали під час обміну зважувалися, поділялися на відповідні шматки і т.д. Однак незручності, зв'язані з розподілом і втратою при цьому частини металу, визначенням його проби і т.д. викликали необхідність переходу до грошово-злиткової форми. Злиток являє собою той же шматок грошового металу, але оформлений і визначений за вагою та пробою.

Подальший розвиток грошово-злиткової форми вартості призводить до виникнення грошово-монетної форми.

Монета є гарантована вага грошового металу, відбиток і фактура якого свідчать про його приналежність до визначеної грошової системи. У монеті не тільки укладена визначена кількість грошей, але і позначена, тобто монета – це не тільки товар, що грає роль загального еквівалента, але і знак грошей.

Першим ступенем знакової форми вартості є монетно-знакова, на початкових етапах якої оберталися неповновагі монети, що втратили частину своєї ваги внаслідок природного стирання в процесі обміну.

Особливість, у силу якої неповновага монета в обертанні може представляти повновагу, була потім використана для фальсифікації і випуску неповноцінних монет. На цій основі з'являються монети з неблагородних металів. У них реальний грошовий зміст вже зовсім зник, залишився лише знак.

Розвиток грошової форми вартості призводить до витиснення монет паперовими грошима.

Паперові гроші – це представники, знаки, символи, замінники золота в обертанні. У паперово-грошовій формі вартості грошовий знак остаточно відокремився від реальних грошей, що позначалися ним, одержав самостійний рух із властивими йому законами, котрі виступають прямою протилежністю законам обертання реальних грошей. Якщо

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать