Перший етап маржиналістської революції
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Історія економічних вчень»
на тему „Перший етап маржиналістської революції”
варіант № 28
| Виконала Студентка Цапкова О.О. заочного відділення 3-го курсу групи ФСН – 42 Викладач_______________ |
2006 рік
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………..….....3
1. К. Менгер..................................................................................……....…….....4
2. У. Джевонс........................................................................………………….....7
3. Л. Вальрас..........................................................................................................8
Висновки………………………………………..…………………………….....12
Список використаної літератури........................................................................ 13
Вступ.
Маржиналістська революція – це перехід від концепції класичної економічної школи до неокласичної теорії. У маржиналістській революції прийнято виділяти два етапи. Перший етап охоплює 70-80 рр. ХІХ століття. На цьому етапі серед представників маржиналістської теорії більше призначення здобув Карл Менгер, як глава австрійської школи, яка виступала проти історичного та соціологічного підходів в економічній теорії, обстоюючи, як і класична школа, „чисту економічну науку”. При цьому, теорія граничної корисності товару, що стала на даному етапі найголовнішою, проголошувалась „школою” основною умовою визначення його вартості, а саме оцінка корисності визнавалась психологічною характеристикою з позицій конкретної людини. Тому перший етап маржиналізму прийнято пов’язувати з „суб’єктивний напрямом” політекономії.
Таким чином, найбільш наполегливо і послідовно суб'єктивні погляди на всі категорії економічної науки захищала австрійська школа, ідеї якої ясно і популярно виклав O. Бем-Баверк у своїй роботі "Основи теорії цінності господарських благ", хоч сам він визнає, що основи нової теорії були закладені K. Менгером. Провідну роль у побудові цієї теорії мають такі фундаментальні поняття, як корисність і цінність. На відміну від мінової вартості товару або матеріальних благ взагалі, корисність не є його об'єктивною фізичною якістю, оскільки вирішальною мірою залежить від відношення до нього суб'єкта. Дійсно, одній людині те чи інше благо може здатися більш корисним, ніж іншій. Ця користь залежить передусім від тих цілей, завдань, потреб і інтересів, про які дбає суб'єкт. Тому при прийнятті рішень в господарській діяльності корисність тих чи інших матеріальних благ або товарів визначають з урахуванням відповідних потреб і цілей. Вихідним у маржинальному аналізі є розуміння корисності, яку визначають, звичайно, як здатність матеріального блага або послуги задовольняти яку-небудь потребу суб'єкта. Оскільки ці потреби неоднакові у різних людей, то і корисності не можуть розглядатися з об'єктивної, без особистісної точки зору.
Докладаючись на розуміння корисності, можна вивести розуміння цінності, яке характеризує не просто корисність товару або послуги, але вказує крім того на їх обмеженість і рідкість. З цієї ,точки зору корисність можна розглядати як нижчу форму цінності.
1. К. Менгер
Карл Менгер (1840-1921) був засновником австрійської школи, вченим- економістом. Серед його робіт є фундаментальна праця „Основа політичної економії” (1871), основними ідеями якої були:
- єдина теорія цін, яка пояснює усі явища у цій області, а також в області відсотка, заробітної плати та ренти.
- відношення людини до благ, яке проявляється у сфері власного споживання.
- аналіз споживчих оцінок і споживчого вибору. Цінність залежить не від кількості користі, а від важливості споживання, яку благо задовольняє.
Також до його інших робіт можна віднести „Дослідження методу суспільних наук та політичної економії в особливості” (1883). першим виклав теорію граничної корисності та зробив спробу показати залежність корисності від рідкості предметів використання. Він вважав, що справжнім вихідним пунктом дослідження є людські потреби. Ці потреби Менгер виділяв як різновид невдоволених бажань або неприємних відчуттів, які витікають з порушення фізіологічної рівноваги. Далі він стверджував, що при недостатку ресурсів перед інвалідом виникає проблема, яка найкраще розподілити свої засоби для задоволення потреб. Для відповіді на це питання він побудував схему, в якій римськими цифрами позначив потреби людини в різноманітних предметах від І до Х в залежності від їх значення для добробуту суб’єкта, від насущної до менш вагомої. Арабські цифри повинні в цій таблиці показувати, як господарюючий об’єкт розцінює першу, другу і т. і. одиниці блага, задовольняючого ту чи іншу потребу.
Таблиця Менгера
| І | ІІ | ІІІ | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X |
| 10 | |||||||||
| 9 | 9 |