Методика функціонально-вартісного аналізу на підприємстві

Зміст

Вступ

1. Сутність і задачі функціонально-вартісного аналізу

2. Принципи організації функціонально-вартісного аналізу

3. Послідовність проведення функціонально-вартісного аналізу

4. Досвід і перспективи використання функціонально-вартісного аналізу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

На сьогодні жодна організація чи підприємство не може обійтися без аналізу своєї діяльності. Це є наслідком розвитку ринкових відносин, які вимагають чіткого розподілу коштів та ведення аналізу, щоб прослідкувати, чи ефективно працює те чи інше підприємство. Тому таке питання як методика функціонально-вартісного аналізу на підприємстві є досить актуальною для сучасних наших підприємств.

Дана методика є важливою, оскільки направлена на пошук резервів скорочення витрат на виробництво. Крім того, даний аналіз підтверджує твердження, що кожний продукт, об'єкт виробляється, існує для того, щоб задовольняти певні потреби (виконувати свої функції).

Взагалі, якщо розглядати аналіз як певну діяльність, то можна стверджувати, що економічний аналіз діяльності підприємств - це комплексне вивчення їх функціонування з метою об’єктивної оцінки досягнутих фінансових результатів, фінансово-господарської діяльності і виявлення шляхів подальшого підвищення прибутковості (рентабельності).

Методика проведення будь-якого аналізу проводиться за допомогою певних методів. Методом аналізу господарської діяльності підприємств є системне, комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників плану, обліку, звітності та інших джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва.

У даній роботі ми розглянемо методику проведення функціонально-вартісного аналізу на підприємстві.

1. Сутність і задачі функціонально-вартісного аналізу

Існує старий, але дуже повчальний психологічний тест: потрібно з’єднати чотири кути квадрата трьома лініями так, щоб олівець, не відриваючись від паперу, повернувся в початкову точку. У більшості випадків перші спроби розв’язати цю задачу приводять, здавалося б, до очевидного висновку; вона не має розв’язку. Проте це не так. Просто традиційність нашого мислення, визначені догми, у рамках яких ми пробуємо розв’язати задачу, не дають змоги знайти розв'язок. Відкинувши все це, дійдемо простого висновку, ми шукали розв'язок у просторі, обмеженому чотирма точками, а його можна знайти, тільки вийшовши за межі квадрата (рис.1).

Рис.1 - Розв’язок задачі на з’єднання кутів квадрата трьома лініями

Слід зазначити, що психологічні тести часто трапляються в різних галузях знань. З історії розвитку науки й техніки становлення цивілізації взагалі відомо, що саме нетрадиційні підходи до розв'язання тих чи інших задач, пояснення різноманітних явищ дали потужні поштовхи розвиткові цивілізації. Згадаймо хоч би закон всесвітнього тяжіння (закон гравітації), що був сформульований внаслідок якісного ототожнення яблука і земної кулі.

Такі нетрадиційні підходи використовуються і в економічному аналізі. Зупинимося на функціонально-вартісному аналізі ( ФВА), який спочатку розроблявся як метод пошуку резервів скорочення витрат на виробництво. Щоб зрозуміти його сутність, спробуємо прочитати скорочену назву ФВА у зворотному порядку: аналіз вартості функцій. Виникає питання: про які функції йдеться? Тут і виявляється традиційність нашого мислення.

Звичайно щодо послідовності пошуку резервів скорочення витрат або зниження собівартості у аналітика не виникає сумнівів. Це передусім групування фактичних сум витрат за визначеними статтями і елементами, а потім - порівняння цих сум із запланованими або, ще краще, із нормативними. Отримані таким чином позитивні відхилення за простою логікою і вважають резервами. Такий підхід на практиці дає бажані результати: ставиться перепона марнотратству, вибираються більш дешеві матеріали, зберігаються трудові ресурси. Однак описаний підхід серйозно обмежений статичністю самого продукту і технології його виробництва.

ФВА ж ґрунтується на твердженні: кожний продукт, об’єкт виробляється, існує для того, щоб задовольняти певні потреби (виконувати свої функції). Наприклад, годинник показує час, телевізор приймає відеосигнал і перетворює його на зображення, олівцем можна писати, малювати. Відомо, що на створення цих функцій у продукті або товарі затрачається певна кількість живої й уречевленої праці.

При більш детальному вивченні будь-якого об’єкта можна побачити, що він виконує не одну, а багато функцій. Наприклад, годинник крім часу в годинах хвилинах може показувати і календарні дні (день тижня, дату, місяць), бути секундоміром, будильником або дитячою іграшкою. Нарешті, він може бути прикрасою.

Отже, кожен об’єкт має корисні функції, на створення яких виробник здійснив певні витрати. Одні з цих функцій є основними (заради цього і створювався об'єкт), інші - додатковими. Без них неможливе здійснення основних. Нарешті, можуть бути взагалі непотрібні функції (зайві, а то й шкідливі). Наприклад, годинник може бути занадто важким і громіздким, а телевізор є джерелом шкідливого для людини випромінювання.

Однак у будь-якому випадку на створення цих функцій предмета були зроблені якісь витрати. Тоді виходить, що непотрібні витрати на функції є також зайвими. Тому ФВА усі витрати

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать