Криві байдужості, їх властивості. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Виробнича функція

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

Факультет додаткових професій

Реферат

з курсу: мікроекономіка

тема: Криві байдужості, їх властивості.

Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Виробнича функція

м.Дніпропетровськ

2005

Зміст

1 Криві байдужості. Властивості кривих байдужості. . . . . . . . . . . . . . . . 2

1.1 Мета споживача. Ординалістський підхід. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

1.2 Суть і особливості побудови кривих байдужості. . . . . . . . . . . . . . 4

1.3 Властивості кривих байдужості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

2 Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Виробнича

функція. . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

2.1 Організаційні форми і функції підприємства. . . . . . . . . . . . . . . . . .11

2.2 Поняття виробничої функції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

1 КРИВІ БАЙДУЖОСТІ. ВЛАСТИВОСТІ КРИВИХ БАЙДУЖОСТІ

1.1 Мета споживача. Ординалістський підхід

В основі теорії поведінки споживачів лежить поняття корисності. Модель поведінки споживача будується за загальними правилами мікроекономічного моделювання і включає три основних елементи: мету, обме­ження, вибір.

Мета споживача полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимзаціі корисності. Обмеженням є всі обставини, які не дозволяють споживачу отримати все, що забажається, найважливішими з них є ціни товарів і послуг та доход спо­живача. Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.

Ординалістський підхід на основі виявлених переваг виходить з того, що раціональний споживач знає, чого він бажає, він може порівнювати набори товарів, його поведінка несуперечлива, він послідовний у своєму ви­борі і обирає кошик, якому віддає найбільшу перевагу. Суттєвим є те, що споживач віддає перевагу певному набору товарів. Тепер не потрібно знати, наскільки кошик А корисніший за кошик В , досить того, що кошику А на­дається перевага. Наданням переваг певному кошику споживач визначає по­рядкову корисність кошиків, робить порядкове їх ранжирування. Порядко­вими є змінні, які можна розташувати у певній послідовності без виміру кіль­кісної різниці. Впорядкованість наборів благ за ступенем їх привабливості для споживача називають порядковою вимірністю корисності або ординаль­ною корисністю

( від лат. ordinalis - порядковий).

В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіо­ми уподобань):

- порівняність: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з її точки зору;

- транзитивність: споживач встановлює певний порядок уподо­бань. Якщо набір благ А привабливіший для суб'єкта, ніж набір В , той в свою чергу переважає привабливістю набір С , то набір А буде привабливішим також і за набір С ;

- ненасичуваність (монотонність): всі блага бажані для споживача, збільшення благ в наборі робить його привабливішим, споживач зав­жди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.

Припущення щодо уподобань завжди стосуються однієї особи. У колек­тиві (наприклад, в одній сім'ї) уподобання можуть не співпадати, - для кож­ного члена родини привабливішим може бути інший набір. Ситуація з неспівпадінням уподобань називається парадоксом Ерроу: за транзитивності упо­добань кожного з індивідів може виникати нетранзитивність колективних уподобань.

Споживчі рішення завжди розглядаються на певний момент часу. Вони стійкі в часі, якщо інші умови залишаються незмінними, а поведінка спожи­вача несуперечлива.

Спочатку розглянемо "модель бажаного", тобто поведінку спожива­ча без врахування видатків на будь-який кошик. На ринку існує множина споживчих кошиків. Серед них споживач завжди може знайти такі кошики, які є однаково привабливими для нього, тому що вони мають однаковий рі­вень корисності. Набір споживчих кошиків з однаковим рівнем корисності називається набором, байдужості споживачу байдуже, який набір об­рати.

Множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ створює поверхні байдужості. Кількість поверхонь байдужості нескінченна, - кожна людина має свої уподобання, що і відображають системи поверхонь байдужості. Окремий випадок поверхонь байдужості складають двопродуктові набори товарів. Для двопродуктових кошиків поверхні байдужості мо­жуть бути зображені набором кривих, які називаються кривими байду­ жості або індиферентності.

В ординалістській моделі криві байдужості стали новим інструментом аналізу, замінивши поняття граничної корисності. Поняття корисності залишається, але відкидається її числовий вимір. Вперше криві байдужості для аналізу поведінки споживача застосував Ф.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать