Твір по літературі 5 клас «Метаморфози» Публія Овідія Назона

Моє знайомство з «Метаморфозами» Овідія почалося не з книги, а з розповіді, красивої і сумної. Ще в початковій школі вчителька розповідала нам про походження назв квіток. Ще й досі пам’ятаю в її руках ніжно-жовту квітку нарциса з вічно схиленою голівкою. її схожість на прекрасного юнака, що милувався своїм відображенням, видалася такою живою і переконливою, що не повірити в неї було неможливо. Голос вчительки зачаровував, манив в інший світ, сповнений чудес, таємниць, перетворень. Пізніше з’явилася книга, сама назва якої і ім’я автора звучали незрозуміло і загадково. Проте історії чудових перетворень, описані в ній, виявилися яскравими і дуже живими і переконливими, легко запам’ятовувалися. У «Метаморфозах» Овідій використовував епізоди з міфів і легенд, об’єднавши їх в зв’язне оповідання про перетворення героїв, починаючи від створення світу і закінчуючи чудовим перетворенням Юлія Цезаря в зірку. Читаючи «Метаморфози» мимовільно переймаєшся загальною ідеєю книги: вічна зміна – це вічне життя, в якому ніщо не зникає безслідно. «Не загине ніщо – повірте! – у великому всесвіті. Урізноманітнюється все, оновлює свій вигляд… бо все переноситься вічно туди і сюди; але сума всього – стала».

Описуючи «Чотири століття» людства, Овідій фактично описує боротьбу гармонії з хаосом. І тут міф і казка поступаються місцем філософським роздумам поета про життя. З настанням «залізної епохи» прокинулися гірші людські нахили:

Стыд убежал, и правда, и верность,
И на их место тотчас появились обманы, коварство;
Козни, насилье пришло и проклятая страсть к обладанью.
Останньою залишила землю, «вологу від крові», богиня справедливості Астрея. Світ занурився в хаос воєн, грабіжництва, загальної ненависті. Що може протиставити цьому людина? Де вихід із темряви? Розповідаючи про різні перетворення, Овідій намагається переконати людей в тому, що ніщо не минає безслідно: добро і зло, любов і ненависть залишають слід на землі: у квітках і деревах, у назвах морів і річок, у легендах і казках. Прагнення до оновлення, до краси і гармонії має упорядкувати хаос і знову наблизити людство до «золотої епохи», коли

Не было шлемов, мечей; упражнений военных не зная,
Сладкий вкушали покой безопасно живущие люди.
Історії про чудове перетворення благочестивих Філемона і Бавкиди, про трагічну долю гордого Ікара, про велику силу любові і таланту Пігмалеона змушують замислитись над цінностями, що вічно живуть в людях: над любов’ю, мистецтвом, свободою і волею. Так я поступово осягав світ чудових перетворень Овідія: від красивої казки до мудрих законів буття, до серйозних філософських роздумів про життя. Я впевнений, що не раз ще повернуся до цієї прекрасної книги, і вона порадує мене новими відкриттями і знову зачарує своєю поетичною красою.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать