Любов до волі у творчості Дж. Байрона

Джордж Байрон з’явився одним з родоначальників літературного й філософського романтизму. Це плин уперше заявив про самоцінності творчої особистості, протиставивши її обережному, консервативному диктату посередності. Трагічний розрив особистості й суспільства, непонятость і самітність поета, його право на самореалізацію не тільки в літературі, але й в особистому житті – от ті цінності, які склали основу творчості Байрона. Прагнення до волі в Байрона не було поетичною декларацією, поет не тільки співчував борцям за волю, він особисто взяв участь у визвольній війні грецького народу. Байрон бачив героїв і смерть своїми очами. У вірші “Ти скінчив життя шлях…” він звертається до героя, що самовіддано сражались за волю. Смерть за свій народ, рідну землю – шлях будь-якого солдата, але ніхто з них не буде забутий.



Поки вільний твій народ,
Він забути тебе не в силах.
Ти впав!
Але кров твоя тече
Не по землі, а в наших жилах…


Героя не варто оплакувати, його подвиг повинен бути оспіваний, тільки тоді його ім’я збережеться в століттях і не буде віддано забуттю:

Але сліз не буде на очах:
Плач образив би славний порох.


Байрон умер у Греції. Народ оплакував його як національного героя. Англійський поет ніколи не зараховував себе до героїв, просто він боровся проти поневолення пліч-о-пліч із простим народом, оспівував у віршах мужність і розум людини, любив і цінував життя як єдиний дарунок, що не повторити, але прославити його можна.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать