Проблема добра і зла в комедії Вольтера «Простодушний»

Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла — вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер — видатний французький мислитель і майстер слова.
Комедія «Простодушний»— один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між «сином природи» та «цивілізованим суспільством» і одночасно вирішує питання про те, хто є носієм добра на цьому світі, і чи можливим є «мале зло» в ім’я «великого блага».
Молодий європеєць, який виріс серед індіанського племені гуронів, повертається до Франції. Простодушний, чесний і прямий, відкритий у своїх думках герой стикається з несправедливістю, цинізмом «цивілізованого» світу. Хоча дія «Простодушного» віднесена до епохи Людовика XIV, Вольтер засуджує феодальні порядки в цілому. Його герой — «природна людина», не зіпсована цивілізацією. Він багато чого сприймає буквально, не знаючи про численні умовності цивілізованого суспільства, і тому нерідко потрапляє в комічні ситуації.
У цій повісті є любовна інтрига — герой закохується в мадемуазель де СентІв, дещо наївної, недалекої провінціалки, але яка щиро кохає його і готова на самовідданий вчинок. Переживання героїв розкриваються у зіткненні з французькою дійсністю.
Герой хоче боротися за своє щастя, але стикається з ще більшим злом суспільства. Простодушний відбиває напад ворожої ескадри на французький берег і поспішає до Парижа, щоб отримати винагороду за досконалий подвиг, але замість подяки зз мужність і самовіддане служіння королеві на Гурона чекає арешт. Герой у відчаї дивиться крізь тюремні грати на прекрасні і далекі зірки, які сяють у безмежному просторі Всесвіту й усвідомлює, що носіями добра на цьому світі є люди природи. Гурона дивують жорстокість і зло, що панують у світі.
У «Простодушному» поставлене питання про першопричини зла, одна з яких коріниться в самому соціумі. У реальних суспільних умовах зло стає неминучим і закономірним, У державі, заснованій на нерівності, індивідуальна особа неминуче виявляється беззахисною перед багатоступеневою бюрократичною системою, представники якої щиро дбають про інтереси країни, але безжально зневажають інтереси окремої людини, якої просто не беруть у розрахунок. Результат такого зіткнення очевидний, тому повість закінчується трагічно.
Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла — вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер — видатний французький мислитель і майстер слова.
Комедія «Простодушний»— один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між «сином природи» та «цивілізованим суспільством» і одночасно вирішує питання про те, хто є носієм добра на цьому світі, і чи можливим є «мале зло» в ім’я «великого блага».
Молодий європеєць, який виріс серед індіанського племені гуронів, повертається до Франції. Простодушний, чесний і прямий, відкритий у своїх думках герой стикається з несправедливістю, цинізмом «цивілізованого» світу. Хоча дія «Простодушного» віднесена до епохи Людовика XIV, Вольтер засуджує феодальні порядки в цілому. Його герой — «природна людина», не зіпсована цивілізацією. Він багато чого сприймає буквально, не знаючи про численні умовності цивілізованого суспільства, і тому нерідко потрапляє в комічні ситуації.
У цій повісті є любовна інтрига — герой закохується в мадемуазель де СентІв, дещо наївної, недалекої провінціалки, але яка щиро кохає його і готова на самовідданий вчинок. Переживання героїв розкриваються у зіткненні з французькою дійсністю.
Герой хоче боротися за своє щастя, але стикається з ще більшим злом суспільства. Простодушний відбиває напад ворожої ескадри на французький берег і поспішає до Парижа, щоб отримати винагороду за досконалий подвиг, але замість подяки зз мужність і самовіддане служіння королеві на Гурона чекає арешт. Герой у відчаї дивиться крізь тюремні грати на прекрасні і далекі зірки, які сяють у безмежному просторі Всесвіту й усвідомлює, що носіями добра на цьому світі є люди природи. Гурона дивують жорстокість і зло, що панують у світі.
У «Простодушному» поставлене питання про першопричини зла, одна з яких коріниться в самому соціумі. У реальних суспільних умовах зло стає неминучим і закономірним, У державі, заснованій на нерівності, індивідуальна особа неминуче виявляється беззахисною перед багатоступеневою бюрократичною системою, представники якої щиро дбають про інтереси країни, але безжально зневажають інтереси окремої людини, якої просто не беруть у розрахунок. Результат такого зіткнення очевидний, тому повість закінчується трагічно.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать