Потворне і прекрасне у повісті-казці Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер»

Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі «маленьких людей», що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» дійсність постає в образі країни, де введено просвітництво. Гофман викриває за допомогою всевладної іронії химерну велич великих князів, гофмаршалів, використовуючи засоби фантастичного гротеску. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад, усі ниточки якого тримає потвора — карлик Цахес. Народившись потворою, він, завдяки милості феї, має три магічні волосинки, які роблять його в очах інших людей мудрим і прекрасним. Присвоївши собі чужу працю, славу, кохання, він стає першою особою у країні. Це всевладний міністр, кавалер ордена зеленого тигра з двадцятьма ґудзиками. Отже, духовна і фізична потвора Цахес є представником філістерського світу. Гофман і подає його у карикатурно-комічному, зниженому плані. Філістерство в нації символізує комічна постать професора Моша Герпіна, «апостола механізації життя», що вивчає «птахів і тварин у смаженому вигляді». Механічному світу ляльок протистоїть романтичний мрійник Бальтазар, який шукає порятунок від порожнечі філістерського існування в поезії, в радісній симфонії природи. Це ідеальний світ, де живуть гармонія, свобода. Бальтазар уособлює митця, а не філістера, на яких Гофман поділив світ. І саме йому відкриває таємницю влади жахливої потвори Цахеса мудрий Проспер Альпанус. Тільки Бальтазар може звільнити світ від ницості, бо він «обдарований внутрішньою музикою». Саме він розповідає світові про кохання солов’я та червоної троянди, бо здатен бачити таємниці природи. Тут перемагає добро, як у справжній казці. Цахес гине, опинившись у срібному горщику. У чому ж загадка його долі? Фея жорстоко помилилася, вважаючи, що «зовнішній прекрасний дар проросте і в твоїй душі. Але внутрішній голос не прокинувся. Твій застиглий, життєво неспроможний дух не зміг піднестися, ти не відділився від ницості». Із цієї казки ми можемо зробити такий висновок: життєтворчий дух — це дух митця, а філістерство є лише потворністю справжнього життя. Саме це доводить нам казка-новела великого романтика, який став одним із провідників людства в його духовних блуканнях.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать