АГАМЕМНОН

Агамемнон – 1) герой «Іліади» Гомера (VIII ст. До н.е.), трагедій Есхіла «Агамемнон» (458 р. до н.е.), Софокла «Алкея» (бл. 455-445 до н.е .), Евріпіда «Іфігенія в Авлі-де» (408-405 рр.. до Р.Х.). А. був героєм епічних пісень про Троянській війні ще в догомеровскої • епоху. У «Іліаді» А., цар Мікен, очолює похід греків проти Трої. Його сварка з Ахілла, хоробрі герої грецького війська, що поставила на карту долю всього війська, лежить в основі сюжету «Іліади». А. постає перед нами як гордовитий і егоїстичний володар, якого тільки гіркий досвід змушує примиритися з Ахіллом і повернути йому його полонянку Брісеіда. Аналогічні властивості характеру А. проявляє і в трагедії Софокла «Аякс». У трагедії Еврі-Підаєв «Іфігенія в Авліді» А. виявляється вимушеним під тиском війська заради успіху троянського походу принести в жертву свою дочку Іфігенію, попередньо викликавши її під хибним приводом весілля з Ахіллом. У «Одіссеї» Гомера згадується загибель А. від руки коханця його дружини Клітемнестри Егісфа після повернення його з-під Трої. Загибелі А. присвячена трагедія Есхіла «Агамемнон», перша частина трилогії «Орестея». А. оповіщає про взяття Трої і про свій майбутній приїзду за допомогою «вогняного телеграфу» і тим полегшує для Клітемнестри можливість заздалегідь приготуватися до злочину. Прибувши з-під Трої в Аргос, де він, згідно Есхіл, царював, А. після коливань піддається улесливим вмовлянням Клітемнестри і, зійшовши з колісниці, входить до палацу по пурпурним килимах, виявляючи цим зухвалість по відношенню до богів. Клітемнестра сама вбиває його у ванні, обплутаний попередньо покривалом, а потім розправляється з привезеної ним з Трої наложницею Кассандрою, віщунки, дочкою царя Пріама. У другій частині трилогії («Хоефори») навіть говориться, що Клітемнестра перед тим, як поховати А., розчленувала його тіло. У третій частині («Евменідах») тінь Клітемнестри скаржиться, що О. переслідує її докорами в царстві мертвих.

Літ.: Ярхо В.М. Драматургія Есхіла і деякі проблеми давньогрецької трагедії. М., 1978, гл.4; Kaltnka E. Agamemnon in der Ilias. Wien, 1943; Conachcr D.J. Aeschylus ‘Oresteia: A literary commentary. Toronto, 1987.

А. І. Зайіев

2) Герой трагедій Л. Ганні Сенеки «Агамемнон» і «Троянки» (середина I ст. Н.е.). Перша з цих трагедій є переробкою знаменитого «Агамемнона» Есхіла. На відміну від прототипу герой Сенеки з’являється в ній лише ненадовго; набагато більшу увагу приділено Егісфу і Клітемнестре. Тонкий символічний малюнок Есхіла (пурпур, на який спершу не насмілюється ступити А., і незрозуміле для оточуючих пророцтво Кассандри) замінено на бесідою майбутніх убивць: дружина коливається, і Егісф переконує її прийняти розумне рішення. Сам А. з’являється в трагедії лише на короткий час, щоб висловити свою радість і обмінятися з троянської пророчицею кількома словами: та попереджає його, але мікенський цар не слухає її, приймаючи Кассандру за шалену, і наказує слугам утримати її. Цей блідий образ цілком природно перекреслені своїм блискучим прототипом.

Друга трагедія являє собою сюжетну контамінацію «Гекуби» і «Троянок» Єв-Ріпіда (причому перша також містить дві майже незалежні сюжетні лінії: невдалу спробу Гекуби врятувати Поліксену (її вимагала у жертву тінь Ахілла) від жрецького ножа та її помста фракійському цареві за підступно погубленої сина Полідора); тут А. діє тільки в першій частині і не з’являється в другій (попитка. Андромаха врятувати сина Астіанакса). Атріди взагалі не користувалися розташуванням трагіків молодшого покоління; найбільш непривабливим образ А. виведено в «Аяксі» Софокла. Всупереч цієї традиції А. зображений як помірний і розумний правитель, він намагається врятувати Поліксену (чого немає у Евріпіда) і сперечається з неприборканою і кровожерливим Неоптолемом (зображеним у традиціях Вергілія): «Жоден закон не щадить полоненого і не перешкоджає страти – Що не забороняє закон, тому заважає здійснитися сором – Переможцеві дозволено все, що він ні вирішить зробити – Кому дозволено багато чого, тому личить бажати лише найменшого ». У новий час це ставлення до героїв помінялося (блискучий приклад в російській драматургії – «Андромаха» П. Катенін, де А. не залишено привабливих рис).
Предложить лучший вариант перевода

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать