Історія кохання Фауста і Гретхен у трагедії І. Гете «Фауст»

Ця історія починається з кухні відьми, на якій Фауст за допомогою відьми отримує чарівний напій, разом з яким до нього повертається молодість. Фауст має надію знайти щастя у коханні юної Гретхен. Він намагається жити людським житгям, їх пристрастями, примхами. Але разом з красунею Гретхен він знайде і вуличних пліткарок, заздрісних подруг, хитрого і жадібного попа. Гретхен — найпоетичніший з жіночих образів у світовій літературі. Дочка бюргера, проста і невибаглива, вона зображена як дитя природи. Гретхен багато працює, як і всі німецькі жінки: готує їжу, прибирає дім, шиє, співає пісні, ворожить на квіточці. Наївна, проста і довірлива, вона дуже подобається Фаусту і відповідає на його почуття коханням. Але вона у полоні релігійних та побутових звичаїв, її лякає вільний і незрозумілий Фауст.

Кохання, яке має давати лише радощі для Гретхен, скоро перетворюється на муку, на невільні злочини. Гине у поєдинку з Фаустом її брат Валентин, помирає від снодійного, даного дочкою, мати Гретхен. Вона сама знищена людським осудом, бо народила безшлюбне дитя. Міщани виганяють її з міста і нещасна Гретхен стає вбивцею рідної дитини — вона топить новонароджене дитя у лісовому струмку. Нещасна Гретхен втрачає розум, вона чекає страти у міській в’язниці.

Фауст із Мефістофелем намагатимуться врятувати її, забрати з в’язниці, але чиста і прекрасна душею Гретхен відмовиться від допомоги нечистої сили, відштовхне від себе Фауста: він не такий, як усі, він винний в усіх її стражданнях. У фінальній сцені смерті Гретхен у відповідь на крик Мефістофеля «Вона загинула!» зверху прозвучить: «Вона врятувалась!» Це голос Господа, який огортає своєю любов’ю усяку віруючу душу.

Фауст розуміє, що винний у загибелі Гретхен, це підштовхує його до нових мандрів. Але він завжди пам’ятатиме її — ніжну, прекрасну, втілення жіночності, любові, тепла, оновленого життя.

Образ Гретхен і її трагічного кохання до Фауста надихнув поетів, музикантів, художників на створення нових книг, музики, картин. Серед них — «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, «Фауст-симфонія» Гектара Берліоза. В опері Шарля Гуно «Фауст» з усієї трагедії Гете композитором використаний лише епізод кохання Фауста і Гретхен-Маргарити. До геніального поетичного твору Гуно додав свої геніальні мелодії, давши Фаусту і Маргариті сценічне життя. У Німеччині опера йде під назвою «Маргарита». Образи Гете вічні, як вічне кохання.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать