Людина в драмах Бертольта Брехта

На питання, що мучили Фаллади, Ще в 30-х рр.. з набагато більшою певністю відповідав видатний художник-комуніст Бертольт Брехт (1898-1956). Брехт – поет, Драматург, прозаїк, теоретик мистецтва, театральний режисер – ставив ці питання насамперед у своїх драмах, і тому ми звернемося тут до драм. Проблема природи людини та її взаємодії з соціальними обставинами в драмах Брехта висунута на перший план. Ця проблема ставилася в німецькій літературі з початку XIX століття. У різні періоди історії двох останніх століть література пропонувала різні її рішення. Романтики, як ми пам’ятаємо, намагалися стверджувати духовну незалежність людини від обставин, але невдовзі змушені були визнати ілюзорність цієї думки. Реаліст Фонтані показав, що вплив соціального середовища на внутрішнє життя і поведінка людини руйнує в ньому природність, «природу».
У XX ст. у літературу, Як і в саме життя, вторглися події першої світової війни і революційні потрясіння, герой був поставлений в залежність від катаклізмів історії, які зажадали від нього вибору соціальної позиції. Література не могла довше обмежуватися у змалюванні обставин, що впливають на людину, зображенням найближчої до нього соціального середовища. Поняття обставин небувало розширилося: ними стала арена національній та світовій історії, став по суті весь світ, що змінюється.
У 20-х рр.. XX ст. революційно-пролетарська література висунула як героя фігуру революційного борця. Художники ж критичного реалізму звернулися, з одного боку, до інтелектуального герою, зайнятого духовними пошуками й внутрішньо незалежному від обставин (Т. Манн, Г. Гессе), з іншого – до «маленької людини», придавленим зовнішнім світом і не має можливості реалізувати навіть найскромніші свої прагнення (Г. Фаллада).
Брехт художньо проаналізував співвідношення залежності і незалежності людини від соціальних обставин. Поставивши проблему діалектично, письменник показав, що безсумнівна залежність від соціальних обставин аж ніяк не позбавляє людину права і обов’язку змінювати їх, і що ніхто не зробить це за нього. Письменник «зумів своєю творчістю відповісти на найбільш хвилюючі духовно-моральні запити нашого часу» (І. Фрадкін). Його п’єси увійшли до репертуару театрів майже всіх країн, його ім’я набуло всесвітню славу.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать