Характеристика образу Катюші Маслової в романі Толстого «Воскресіння»

В одному з листів Толстого 60-х років є слова: «… Людина, яка може любити – все може». У цієї думки – ключ до розуміння характеру головної героїні роману «Воскресіння». Навіть найстрашніші приниження людського і жіночої гідності, пережиті Катюшею, не відняли у неї здатності радіти життю, жаліти і любити людей. Як на особливу рису характеру Катюші Маслової Толстой вказує на її постійну готовність зробити людям добре, на її доброзичливість і незлобивість. «… Особливість ця, мила, виняткова особливість, була в цьому обличчі, в губах, в трохи косівшіх очах і, головне, в цьому наївному усміхненому погляді і в вираженні готовності не тільки в особі, а й у всій фігурі».

Найпривабливіша риса в Катюші – її безкорисливість. Вона майже ніколи не просить приходить до неї в тюрму Нехлюдова зробити що-небудь для неї. Тільки но намовою тюремних подруг та за звичкою, винесеною з «закладу» Китаєвої, де вона була повією Любкою, попросила Катюша у Нехлюдова десять рублів па горілку та цигарки. Вже в друге побачення з Нехлюдова вона просить його поклопотати за «чудову стареньку» Меньшову, що сидить разом з сином у острозі по злому наклепом, а також за інших знедолених і стражденних.

У в’язниці і по дорозі в Сибір Катюша з глибоким болем і гіркотою сприймала жорстоке ставлення начальства до арештантам. На питання Нехлюдова, що вона думає про стан народу, Катюша відповідає: «Я думаю, ображений простий народ … дуже вже ображений простий народ». Пояснюючи, чим привернули до себе героїню роману політичні засланці, Толстой пише: «Вона дуже легко і без зусилля зрозуміла мотиви, які керували цими людьми, і, як людина з народу, цілком співчувала їм. Вона зрозуміла, що люди ці йшли за народ проти панів … »Спілкування з ними« відкрило їй такі інтереси в житті, про які вона не мала ніякого поняття. Таких чудових людей, як вона говорила, як ті, з якими вона йшла тепер, вона не тільки не знала, але могла собі і уявити ». Під їх благотворним впливом Катюша знову знаходить віру в життя, в добро, в можливість щастя.

Так думає про революціонерів, разом з нею йшли на каторгу, людина з народу, Катюша Маслова. Але й герой роману, князь Нехлюдов, відчуває до них почуття поваги, близько познайомившись з ними і переконавшись у тому, що «серед них вважалися обов’язковими не тільки стриманість, суворість життя, правдивість, безкорисливість, але і готовність жертвувати всім, навіть своїм життям, заради спільної справи ». Як вже говорилося, автор роману «Воскресіння» не був прихильником революційного методу суспільної перебудови, але, по вірному зауваженню Горького, письменникові «довелося визнати і майже виправдати в« Воскресінні »активну боротьбу». Горький відзначив «справедливе, а тому й доброзичливе ставлення Толстого до« державним злочинцям »і знаходив, що це« повинно мати величезне суспільне значення ». «Людина з народу» Катюша Маслова вирішує вийти заміж за революціонера Симонсона. Цим визначено всі її майбутнє.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать