Хом'ячок Семен Семенович (твір-розповідь з елементами опису)

Якось я з батьками заїхав у магазин "Природа". Перше, що мені сподобалось, — це хом'ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках — маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив туди хомку, то зрозумів, що йому в хатинці потрібні, як і людині, повсякденні речі. Довелось придбати годівничку для їжі, для розваги — колесо, в яке він залазитиме і яке крутитиме лапами. Це дуже необхідне колесо для того, щоб рухатись, випускати зайву енергію і не жиріти.

Назвав я його Семеном. Тоді він був ще зовсім маленький, а зараз він уже дорослий і батько хом'ячат, тому я його зву Семен Семенович.

Часто я з ним граюсь, випускаю на прогулянку, і йому це так подобається, що колись він утік з клітки. Три дні я не міг його зловити. А потім він зголоднів і прибіг до кухні поїсти моркви, яку батьки саме принесли з базару. Так я його і підловив.

Я дуже люблю спостерігати, як він їсть. Сідає, як людина, і передніми лапами (вони в нього як маленькі ручки) починає набивати обидві щічки. Це так кумедно. Тоді біжить і ховає в своїй хатинці те, що за щоками.

Я дуже люблю свого хом'ячка, і спасибі батькам, що вони його мені подарували. Я ніколи не скривджу ніяку тварину, навіть найменшу!

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать