Невмирущість народних традицій

У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів.
Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: "Доброго здоров'я!" Прощаючись, говорили: "Бувайте здорові!"
У цій прекрасній традиції побажання здоров'я відбилась народна доброзичливість і шанобливість.
Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято - це свято.
Українці готувалися до свят з особливою старанністю. Традиційно перед Великоднем, наприклад, білили хату, прикрашали її новими рушниками, виготовляли писанки, пекли паски. На саме свято влаштовували великодні забави, обмінювалися крашанками, водили хороводи, співали веснянок. На другий день діти ходили до своїх хрещених батьків, носили їм гостинці - паску й крашанки. Так малеча привчалася шанобливо ставитися до своїх рідних і близьких.
Особливо багатим на традиції та свята є зимовий період, коли зустрічають Новий рік, Різдво Христове, Водохреще. Усі обрядові дійства використовувалися з метою передати землеробські традиції і багатий практичний досвід своїм дітям, онукам, щоб забезпечити постійний зв'язок між поколіннями.
Символом домашнього вогнища завжди була й залишається Свята вечеря напередодні Різдва. Це спільне дійство всього роду, символ злагоди й доброзичливості між членами родини. Люди вірили, що такий обряд забезпечить їм протягом року благополуччя в господарстві, достаток, здоров'я членів родини.
Традиції, обряди та свята в Україні житимуть вічно, бо вони пов'язані, як правило, з утвердженням загальнолюдських цінностей.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать