Батьківщину любимо не тому, що велика, а тому, що наша

Я вважаю, що цей вислів правдивий, бо й справді Батьківщину любимо, як матір, не тому що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини відчуває кожна людина, де б вона не жила. І байдуже, чи вона народилася у могутній великій державі, чи у маленькій країні, яка часом і не всім відома, але головне для кожного — тепле почуття любові до своєї землі.

Це доводить, що Батьківщину люблять за те, що своя. Батьківщину люблять тому, що там людина вперше побачила світ, почула рідне слово, отримала перші життєві уроки. Батьківщина — це місце, де живуть найдорожчі люди — батьки. Мабуть, тому саме почуття любові до Батьківщини зрозуміле будь-якій людині.

Цим пояснюється популярність проникливих віршів В. Симоненка, зокрема вірша "Лебеді материнства", де поет сказав дуже важливі слова:

Можна вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Цей вірш є яскравим прикладом священного ставлення до своєї землі. Саме за це цінуємо витвори мистецтва не тільки українських авторів. Наприклад, роман-епопея Л. Толстого "Війна і мир", за влучним висловом критиків, також несе в собі "приховану теплоту патріотизму".

Особливо гостро відчуває людина любов до Батьківщини тоді, коли залишає її на певний час, а то й назавжди. Людство навіть слово знайшло для цього почуття — ностальгія. Мабуть, саме таку тугу за Батьківщиною відчували у турецькому полоні козаки, бо Україна — це рідна земля і для них, і для нас.

Отже, можна зробити висновок, що Батьківщину люблять не тому, що велика, а тому, що наша.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать