Придумаємо легенду про річну (твір-розповідь на основі власного досвіду)

Є в місті Харкові чудова річка, називається Лопань. Ми з батьками часто проводимо вільний час на її затишних берегах, плаваємо на човні, батько рибалить, ми купаємося, ніжимось під сонечком на березі.

Одного разу батько запитав мене:

— А чи знаєш ти, Льончику, чому ця річка має назву "Лопань"?

Я розгублено знизав плечима:

— Я не думав про це. Лопань — вона є Лопань. Річка гарна, як не називай її. Батько теж сказав, що не знає історії назви річки. І тоді розмову підтримала

мама. Вона запропонувала:

— Давайте, хлопці, вигадаємо легенду, як могла виникнути назва річки, нашої улюбленої красуні. Ти, Леоніде, звісно, знаєш, що таке легенда?

— Легенда, — відповів я, — це розповідь про якусь далеку історичну подію.

— Так, — усміхнулася мама, — і річка має свою історію. І ось що ми з батьками нафантазували.

...У сиву старовину-давнину на території теперішнього Харкова не було річки Лопань. Але люди, що жили тут, знали про існування підземної річки. Проте, де її шукати, не знав ніхто.

Ох, як же потрібна була вода тутешнім поселенцям! Організували з найсильніших чоловіків артіль, яка взялася до пошуків підземної річки, щоб дати можливість їй врешті-решт звільнитися від земного полону.

Пройшли роки, поки нарешті з однієї із земних шпарин не вдарив фонтан води.

— Невже це річка дала про себе знати? — вигукнув хтось із нас.

Вода швидко заповнила низину і почала рухатися за одним, тільки їй відомим напрямком. Вона щедро напувала поля, луки, пробивала собі шлях у лісах. Врешті-решт, пробігши десятки кілометрів, вона з'єдналася з малою річкою, яка завжди була доступна людям.

Отже, чому ж все ж таки звільнену річку назвали Лопань? Ви придивіться до міських фонтанів. Там, де вода з великої висоти падає у гранітну ванну, виникає багато бульбашок. Вони лопаються дзвінко й весело. Ось так було і під час визволення підземної річки. Вона вибухнула, наче фонтан, а бульбашки, великі, прозорі, почали лопатися. Люди і назвали її — Лопань...

Наша родинна легенда здається нам правдоподібною.

Так чи на так все було, але ми твердо знаємо одне. Лопань зливається з річкою Харків, і разом вони течуть до Сіверського Дінця, який впадає у велику річку Дон.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать