Я хочу розповісти вам про фільм...

Мій улюблений жанр — це мелодрама, фільми на зразок казки про Попелюшку. У них не стріляють, не підривають, немає братух, скінхедів і бандитів, не говорять на блатному жаргоні. Негативні Герої в цих фільмах негативні тому, що в них такий характер і такі життєві цінності. У цих фільмах багато доброти, щирості, людського тепла і гарної музики.



З західних фільмів такого типу я люблю "Красунечку" з Річардом Гіром і Джулією Роберте, а з "наших" (ще радянських часів) кращим вважаю фільм "Москва сльозам не вірить". Цей фільм зроблений блискуче. Кожен кадр, кожен епізод правдиві. Людяністю перейняті усі відносини. Завдяки цьому нам, молодому поколінню початку XXI століття, зрозумілі думки і почуття героїнь і героїв середини минулого століття. Зрозумілі ті нелегкі ситуації, у які вони потрапляють. "Часи завжди ті самі", — парирує Катеринина свекруха "у перспективі" у відповідь на репліку Катиної подруги про те, що "зараз часи не ті". За усіх часів кохання довірливе, і ця довіра може бути обманутою. Так було, так є і, напевно, так буде. І за всіх часів гарне життя треба заслужити, а гарні чоловіки з неба не падають.



"Москва сльозам не вірить" — це, у першу чергу, я думаю, гімн справжній дружбі. Усі три подруги зовсім різні. По-різному складаються їхні долі. Але дружбі вони залишаються вірні завжди. Уміють бути терплячими до слабкостей і недоліків друзів, добродушно жартуючи над ними. Уміють допомагати одне одному, розуміти біль, прикрощі і радощі, вміють прощати. У важкі хвилини подруги виявляють таку згуртованість і цілеспрямованість у подоланні неприємностей, у досягненні мети, що можна тільки позаздрити їм.



А ще цей фільм про велике і справжнє кохання, про любовні омани і помилки. Про те, що не можна впадати у відчай і падати духом, якщо щось не склалося з коханою людиною, якщо обмануті твої кращі і світлі почуття. Треба жити всупереч усьому, йти наміченим шляхом, долаючи труднощі. І за це доля неодмінно винагородить тебе (скигліїв доля не любить), як винагородила вона головну героїню. Доля подарувала Катерині після всього пережитого таке кохання, що це дає їй право з повною переконаністю сказати: життя в сорок років тільки починається.



І ще один мотив звучить у фільмі. Героїня домоглася в професійній сфері багато чого: вона керівник великого підприємства, депутат міськради. І дочку виростила гарну, і чоловіки не обминають її увагою. Але автори фільму проводять от яку думку: жінка завжди має потребу в чоловічому захисті, така її жіноча сутність. Походження слова "замужем" дуже прозоре: саме "за" чоловіком, "за" мужем справжнє життєве призначення жінки, хоча, звичайно ж, для багатьох на першому місці — кар'єра. І ніякі сучасні леді не переконають світ у протилежному. Добре, коли жінка поєднає одруження зі своїми професійними інтересами. Але головним для жінки завжди було, є і буде сімейне вогнище.



Мій улюблений фільм дає мені привід для роздумів і задоволення. У ньому я знаходжу відповіді на багато питань. Думки і почуття героїв співзвучні моїм, а в цьому і полягає головна сила мистецтва.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать