"Граки прилетіли" (Твір-відгук за картиною О. Саврасова)

Настала весна. Сніг ще не скрізь зійшов, але в повітрі вже носиться передчуття тепла. Вчора ми ходили в Ботанічний сад, спостерігали, як прокидається природа, які птахи першими прилітають ранньою навесні з південних країн. А сьогодні на уроці нам задали написати твір по картині Саврасова "Граки прилетіли".



Картина Саврасова з вражаючою точністю передає атмосферу весни. Створюється відчуття, що ти не в класі дивишся на картину, а сидиш в сільському будиночку і дивишся у вікно.



Повітря чисте і прозоре, як кришталь. По сірувато-блакитному небу пливуть легкі білі хмарки. Від землі йде легка пара, хоча сніг ще не зовсім зійшов. Він почорнів, покрився легкою скориночкою, в багатьох місцях розтанув. У низинах багато талої води. На передньому плані декілька старих, кривих берізок. На них граків в'ють гнізда. У берізок на снігу багато пташиних слідів. Осторонь біжить грак, тримаючи в дзьобі гілочку. Трохи далі стара капличка з облізлим дахом. За нею видніється рілля.



Все на картині в м'яких, приглушених тонах. На ній немає ні яскраво-червоних, ні яскраво-жовтих фарб, проте картина світла, і головне — на ній ми відчуваємо повітря. Сам Саврасов говорив, що без повітря пейзаж — не пейзаж. Все на картині по-весняному радісне і святкове.



І настрій від неї також стає світлим і радісним!

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать