Підтримайте або спростуйте думку: «Якщо ти усміхнешся світові — він відповість усмішкою» (Я. Райніс)

Я повністю згодна з думкою Я. Райніса про те, що світ відповідає усмішкою тоді, коли ми самі усміхаємося йому. Ця впевненість ґрунтується на моїй вірі в те, що все в цьому світі взаємопов'язане: як ти ставишся до людей, так і вони ставляться до тебе, наскільки ти поважаєш і цінуєш світ, настільки ж і він поважає й цінує тебе.

На мою думку, кожна людина прийшла на Землю, щоб творити добро й бути щасливою. Задля цього батьки ще з дитинства вчать нас, як відрізнити добро від зла, світло від темряви, як зберегти в собі ті крихти любові до ближніх, які так часто губляться в цьому страшному життєвому вирі. Моя мама завжди говорить: «Роби людям добро, якщо хочеш і від них отримувати його». Саме вона, навчаючи мене всіляким життєвим премудростям, не забула й ту надзвичайно важливу істину: по життю потрібно йти усміхаючись, радіючи. І я впевнена, що ті, хто дарують своїм друзям і родичам усмішку, гарний настрій, у результаті отримують у відповідь заслужені усмішку й сердечне тепло.

Так, Наталка, героїня твору «Наталка Полтавка» І. Котляревського, була сповнена життєвих сил і позитивної енергії, які й дарувала людям. «Золото, а не дівка», — казали про неї в селі. Пісні героїні зачаровували й надихали. І хіба не заслужила вона на щастя бути з коханою людиною, порозумітися, урешті-решт, із матір'ю? Безперечно! За її доброту, сердечність і відкритість до світу й людей, світ і доля відповіли їй усмішкою.

Чимало прикладів такої закономірності дає нам і реальне життя. Принагідно в пам'яті спливає, здавалося б, найпростіша буденна ситуація, яку, гадаю, багатьом траплялося спостерігати: по вулиці йде мама з малою дитиною за руку, а те, невідь чому, широко посміхається всім і всьому. Малюк обдаровує навколишніх милою, беззубою, але такою щирою посмішкою. Він ще не вміє доладно ані ходити, ані розмовляти, але вже вливає в цей світ світлу усмішку, сповнену добра, любові, відкритості. Особисто я завжди усміхаюся такому малюку у відповідь. На це ж дитина ще більше добрішає... І тепер його обличчя вже не просто усміхнене обличчя. У цей момент воно є обличчям самого янгола. І ми обоє — втілення Людського Щастя. Нам так мало потрібно було для того, щоб відчути, — щастя можливе, — просто усміхнутися.

Отже, людина народжується для того, щоб бути щасливою. А що для цього потрібно? Майже нічого. Лише посмішка, яку тобі

дарує світ. А коли ж цей світ людей усміхається? Тоді, коли ти сам знаходиш у собі сили на посмішку. Тож усе в нашій волі. Виявімо цю волю! І світ стане веселішим і кольоровішим!

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать