Що означає «знайти себе»? (твір-роздум)

Людина зазвичай намагається бути оригінальною. Намагається жити так, щоб і праця давала їй задоволення, і дозвілля було змістовним, і захоплення — цікавими. Не завжди та не всім, звичайно, це вдається.

Часто так і кажуть: він «знайшов себе в науці», вона — у спорті і таке інше. Але я хочу сказати зовсім не про те. Чи треба у житті наслідувати інших людей?

Із поганими прикладами все зрозуміло. Хоча, мабуть, і «найправильніші» хоч раз за своє життя, не подумавши, вчинили щось погане «за компанію», щоб бути «як усі». Наприклад, весь клас вирішив утекти з контрольної роботи. Ти розумієш, що це безглуздо: контрольну однаково перенесуть, та й батьків до школи викличуть. Коротше кажучи, буде скандал і нотацій не обберешся. Але ти робиш, як усі. Не вистачає сміливості бути самим собою.

Багатьом властиво дотримуватися моди, стилю одягу, певних захоплень. У цьому немає нічого поганого. Але це в тому разі, якщо цей стиль людині пасує. А то що ж виходить? Усі хочуть бути модними, а разом виходить, що всі вдягнені однаково, зачіски у всіх однакові — як з інкубатора. Усі на дискотеку поспішають, а в тебе до цієї музики серце не лежить, хочеться щось почитати. Однак ідеш разом із усіма, щоб потім не перешіптувалися, не хихотіли, поглядаючи скоса на тебе. Хоча навіщо ж «втрачати себе» і боятися висловити власну думку?

З гарними прикладами складніше. Бути чесним, справедливим, небайдужим, ерудованим — хто ж цього не хоче? А ось із вибором професії... Припустімо, батьки — хороші лікарі. І сина свого з дитинства готують до цієї професії. Наслідувати батьківський приклад, звичайно, річ благородна. Але чи до душі те людині? Чи стане вона справді гарним лікарем? Як на мене, наслідуючи навіть найкращі приклади, треба йти своїм шляхом, робити те, що тобі до душі. Жити так, щоб розум і серце в тебе були у злагоді.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать