Чим запам'ятався мені Павлик із оповідання Спиридона Черкасенка "Маленький горбань"

ЧЕРКАСЕНКО СПИРИДОН
(1876- 1940)
Народився в м. Новому Бузі на Херсонщині у селянській родині. Отримав освіту у вчительській семінарії, викладав у школах Катеринославщини, Донбасу. Потім переїхав до Києва, де був редактором, працював у театрі М. Садовського, писав підручники для дітей. У 20-х роках жив на Закарпатті, в Ужгороді, потім переїхав до Праги.
Творчість С. Черкасенка починалася з творів для дітей: оповідання та казки увійшли до збірки "Маленький горбань" та інші оповідання" (1912), друкувалися в періодиці, у Львові в 1937 році вийшов романтично-пригодницький твір для юнацтва "Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів". Більше відомий як драматург своїми модерними п'єсами "Казка старого млина" та "Про що тирса шелестіла... ".

Чим запам'ятався мені Павлик із оповідання Спиридона Черкасенка "Маленький горбань"
Я читала багато творів про дітей, але ті почуття, які збентежили душу після знайомства з оповіданням Є. Черкасенка "Маленький горбань", важко визначити одним словом. Тут - і співчуття до хлопчика з глибокими променистими очима, "що одсвічували далеко захованим смутком", і розпач від слів діда Антипа: "Яка там доля таким! З їхньою долею далеко не заїдеш". І захоплення неосяжною добротою душі маленького горбаня: "за великим Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його".
Дивно, але я чомусь зовсім не уявляла цього горба, який спотворив хлопчика, бо сонце його душі своїм промінням наче закривало цей горб. І починаєш розуміти, що потворна чи просто неприваблива зовнішність може ховати в собі справжні душевні скарби.
Сутичка двох дуже несхожих хлопчиків - слабосилого, вразливого Павлика-горбаня і задерикуватого верховоди хлопців Захарка - уявляється мені як сутичка добра і зла. І нехай боязкий і нерішучий Павлик набагато слабкіший за гнівного Захарка, але своєю душею він сильніший, величніший. Павлик проймається співчуттям і жалем до свого переляканого ворога, коли тому загрожує покарання від старого дідуся Антипа. Тільки тепер Захарко прозріває і бачить прекрасне серце хворого хлопчика, його лагідність, щирість і чистоту почуттів.
Неначе усі найкращі якості людської душі зібралися у мій спотвореній природою дитині, щоб потім випромінювати добро. Добро, яке навчить людей бути уважними, співчутливими і лагідними один до одного.
Я знаю, що хлолчик-горбань Павлик запам'ятається мені надовго. І не тільки своїм чистим і лагідним серцем, а й не вирішеним для мене питанням: "Чи зможе він таким залишитися на все життя, коли такі захарки будуть йому зустрічатися ще не один раз?"

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать