Віра в гуманні початки життя

Вивчення творчості В. Шукшина – завдання складна й актуальна. Її рішення необхідно з погляду науково-пізнавальної. Не залишаючи нікого байдужим, мистецтво В. Шукшина постійно народжує суперечки, наукові дискусії, які далеко ще не закінчені. Герої В. Шукшина відверто, незалежно, гаряче сперечаються про вічний і мінутним, про добро й зло, про сенс життя, про покликання людини. Багато хто з них, як, наприклад, Сашко Єрмолаєв, Колька Піратів, Іван Дегтярьов, Князєв, – максималісти, не схильні до компромісів, покірності або невтручанню. Вони готові виправити всіх і вся, пропонуючи власні конструктивні програми, виправлення, удосконалення. Шукшинські мислителі живуть у реальній обстановці, аж ніяк не тяготячись повсякденністю. Багато хто з них, люблячи життя, цінуючи її радості, у самій реальності відкривають щось нове, зауважував не іншими, як наприклад, художник Саня Невєров (”Залітний”), священик (”Вірую”), Матвій Рязанцев (”Думи”). Мир героїв Шукшина різноманітний, багатий фарбами, повинні динаміки.

Пошук істини починається з пізнання навколишнього світу. Реальний мир як місце перебування людини зізнається всіма героями. Суперечки, розбіжності виникають, коли мова йде про роль і призначення людини, б його моральних якостях, шляхах удосконалення. Шукшинські філософи – матеріалісти й гуманісти – виявляють у своїх судженнях конкретність і логіку, незалежність, прагнення осягти все своїм розумом – від мікросвіту до космосу. У духовно-моральних шуканнях кожний з героїв проявляє своє сприйняття дійсності, свою натуру, духовну організацію. Перед ними розгортається сувій, зовсім неповторних бачень, сприйняттів і думок. Їх психологічно переконливо виражена лічностність робить кожний пошук не тільки суб’єктивним, але і як би пріоритетним, що містить у собі єдині у своєму роді відкриття.

Як прожити життя? У чому її вищий зміст? Герої знаходять відповіді, вимогливо пізнаючи навколишній світ, самокритично допитуючи себе. Вони справедливо думають, що безцінний дарунок життя злочинно розтрачувати попусту. Людина тоді й велика, коли він почуває пульс навколишнього його миру, гармонію з рухом буття. У пошуках шукшинськими героями істини, через омани, труднощі, у своєрідній мозаїчній формі споровши персонажів, в істоті їхніх питань і відповідей, спростувань, у захисті моральних ідеалів відбився загальне: соціально-історичний і сучасний стан народного життя. У багатоголоссі проступають основні напрямки ідей і думок: життєстверджуючий початок, що поетизує життя, і раціоналістичне, прихильники якого керуються ідеями доцільності й користі. Поєднує їхній пафос заперечення міщанства, егоїзму, користі – усього, що спотворює, спотворює вигляд життя.

Свої ідеали письменник затверджує у всіх жанрах творчості. Йому дорогий прояв простих і прекрасних моральних почуттів, що підтверджують досяжність ідеалу: праця, пам’ять про батьківщину, про будинок отчому, любов до матері, відчуття кревного зв’язку із землею, радість спілкування з навколишнім світом, – те коло переживань і відчувань, що окреслює моральний вигляд людини, що характерний живій душі.

В. Шукшина хвилювали всі ті питання, який жили народ і суспільство, – від повсякденних до державно важливих. В. Шукшин, будучи громадянином своєї країни, російською людиною, художником, прагнув до пізнання життя окремої людини й народу в цілому. І всі свої знання й власні думки про російський народ, його характері, долі, культурі, героїчному й важкому історичному шляху, про місто й село, про ті ситуації, які складалися під впливом настання технічного прогресу, що перетворить сільське життя, воно втілив у своїх героях.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать