Сосна — символ дитинства

Висока сосна на околиці села завжди манила відчайдушних хлопчаків. А після того, як Павлусь Крупин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой твору Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І ось одного разу, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на самісіньку вершину. Важко було добратися до перших гілок, страшно стало, коли треба було перебратися з невеликої сосонки на сосну-велета. Та зупинитися він уже не міг, відчуваючи, що від підкорення сьогоднішньої висоти багато чого залежатиме в його житті. Хлопчик, зібравши всю силу волі, мужності і відваги, зробив останній ривок і оглянувся навкруг. Унизу стояли хлопці і вражено дивилися на нього. Та малий сміливець їх не бачив. Його зір линув туди, де небо сходилося з землею, де високі хати і навіть церква виглядали такими маленькими, як дитячі іграшки, а люди, які копошилися на своїх нивах, здавалися мурахами.

І тоді вперше хлопчик зрозумів, що людина – це частка природи: як пташина, як тополя, як ця сосна, що відкрила для нього, як дитячу мрію перетворити у реальність. Як потрібна мужність і відвага, щоб залізти на високе дерево, так потрібні працьовитість, наполегливість, знання, щоб впевнено іти широкими життєвими шляхами. В житті кожної людини бувають висоти, які потрібно подолати, виявивши силу свого характеру, мужність, наполегливість. У мене теж була така висота. За_харіактером я людина непосидюча, темпераментна і потрібно було проявити неабияку волю, щоб виховати у собі терпіння, ретельність, старанність.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать