Романтичність розповіді Марко Вовчок «Максим Тримач»

Творчістю Марко Вовчок починає якісно новий, вищий етап розвитку української прози – утвердження в ній методу критичного реалізму. Проте, як її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченка, вона поєднала в своїй творчості методи реалізму і романтизму.

Саме в романтичному настрої написаний її оповідання «Максим Тримач», який увійшов у другу групу творів збірки «Народні оповідання». За жанром – це трагедійний соціально-проблемний розповідь. Майстерно романтизовані описані персонажі твору. Максим Тримач – головний герой оповідання, вдівець, живе на своєму хуторі разом з дочками – Катею і Тетяною. Автор не уточнює коли відбувалися події, зображене час. Неподалік від Черкас жив на хуторі Максим Тримач. Використовуючи фольклорні матеріали, письменниця зображує його зовнішність і характер. «Такий-то богатир! Ходив у сап’яновому і в атласному. Був повновида, чорнобровим, чорновусий, веселим, жартівливим ». Характер у Максима справедливий, добрий, але запальний.

* «Якщо трапиться в кого з нашого села неприємність – головою ляже, але допоможе». З особливою теплотою зображує Марко Вовчок в творі і образ красуні – Каті – старшій доньки Максима Тримач. «Дівчино і пишна, як королева», – пише про неї Марко Вовчок.

До нещастя, полюбила горда Катерина хлопця Семена. Але, на жаль, не був він вільним – був він бурлакою. Отже, батько не погодився віддати за такого хлопця заміж свою дочку. Сказала про це Катерина коханому, на що той відповів, що побуде у свого пана вже останній рік. «А потім побачу де хуторець червоний, і поклонюся твоєму батькові». З цими словами і відправився Семен в далеку дорогу разом з іншими своїми товаришами. Рушили козаки на видобуток восени, обіцяли повернутися навесні. А Катерина, чекаючи коханого, «сидить у світлиці вишиває шовком рукава та рушники і все в віконце поглядає, крутить чи заметіль або це сніг тане, або теплом повіє».

Настала весна, зацвіли вже й вишні, чекає біля вікна дівчина, а його все немає. Але ось одного разу увечері побачила вона на Дніпрі човен, який швидко наближалася до берега, і правил цієї човном не її Семен. І почула вона від приплив козака страшну звістку: під час бурі на Дніпрі загинув її коханий, коли повертався додому. Жахнулася Катерина. Здавлено-тужливий тон розповіді передає душевний стан побитої горем дівчини. Повернувшись до батька, сказала Катерина: «Тепер уже вільний мій наречений, батько». А на другий день попрощалася Катерина з батьком і сестрою, «одяглася в кращий одяг, постояла трохи під кучерявою вербою, де зустрічалися з коханим при місяці, та й кинулась у воду. Вранці стали шукати Катерину, побігли до води, а там тільки вінок маковий плаває, який сплела Катерина. Довго картав себе Максим і все повторював: «Катю! Катя! Дитинко моя хороша! Занапастив я твої роки молоденькі! »

Оповідання «Максим Тримач», як і інші романтичні твори, сповнені глибокого ліризму, фольклорної поетики. За допомогою образу Катерини письменниця натхненно зобразила вірність у коханні, а образ Максима Держателя уособлює народний ідеал чесності й благородства.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать