«Макар Чудра» Горький – Аналіз

“Макар Чудра” – перше друковане твір О. М. Пєшкова. Воно з’явилося в тіфліської газеті “Кавказ” в 1892 році і була підписана псевдонімом, якому судилося незабаром стати відомим всьому світу, – Максим Горький. Виданню першого розповіді передували роки поневірянь автора по Русі, на які його штовхало невгамовне прагнення дізнатися Росію, розгадати таємницю величезною знедоленої країни, зрозуміти причину страждань її народу. У торбині майбутнього письменника не завжди був кусень хліба, але завжди лежав товстий зошит із записами про цікаві події та людей, які зустрілися йому на шляху. Пізніше ці записки вилилися у вірші і розповіді, багато з яких не дійшли до нас.

У своїх ранніх творах, у тому числі і в “Макарі Чудре”, Горький постає перед нами як письменник-романтик. Головний герой – старий циган Макар Чудра. Для нього найголовніше в житті – особиста свобода, яку він ніколи ні на що не проміняв би. Він вважає, що селянин – раб, який народився лише потім, щоб колупати землю і померти, не встигнувши навіть могили самому собі вирити. Його максималістичні прагнення до свободи втілюють і герої легенди, яку він розповідає. Молода, красива циганська пара – Лойко Зобар і Рад-так – люблять один одного. Але в обох прагнення до особистої свободи так сильно, що навіть на свою любов вони дивляться як на ланцюг, що сковує їхню незалежність. Кожен з них, зізнаючись у любові, ставить свої умови, намагаючись головувати. Це призводить до напруженого конфлікту, що закінчується, смертю героїв. Лойко поступається Радд, при всіх встає перед нею на коліна, що у циганів вважається страшним приниженням, і в ту ж мить вбиває її. І сам гине від рук її батька.

Особливістю композиції цієї розповіді, як уже було згадано, є те, що автор вкладає в уста головного героя романтичну легенду. Вона допомагає нам глибше зрозуміти його внутрішній світ і систему цінностей. Для Макара Чудри Лойко і Радда – ідеали волелюбності. Він упевнений, що два прекрасних почуття, гордість і любов, доведені до свого вищого вислови, не можуть примиритися. Людина, гідний наслідування, в його розумінні, повинен зберігати свою особисту свободу ціною власного життя. Іншою особливістю композиції цього твору є наявність образу оповідача. Він майже непомітний, але ми легко вгадуємо в ньому самого автора. Він не зовсім згоден зі своїм героєм. Прямих заперечень Макарові Чудре ми не чуємо. Але в кінці розповіді, де оповідач, дивлячись в пітьму степу, бачить, як Лойко Зобар і Радда “кружляли у темряві ночі плавно й безмовно, і ніяк не міг красень Лойко порівнятися з гордою Раддом”, проявляється його позиція. Незалежність і гордість цих людей, звичайно, захоплюють і приваблюють, але ці ж риси і прирікають їх на самотність і неможливість щастя. Вони раби своєї свободи, вони не здатні жертвувати навіть заради людей, улюблених ними.

Щоб висловити почуття героїв і свої власні, автор широко користується прийомом пейзажних замальовок. Морський пейзаж є своєрідним обрамленням всієї сюжетної лінії розповіді. Море тісно пов’язано з душевним станом героїв: спочатку воно спокійно, тільки “вологий, холодний вітер” розносить “по степу задумлива мелодію плескоту набігали на берег хвилі й шелесту прибережних кущів”. Але ось почав накрапати дощ, вітер ставав сильнішим, а море рокоче глухо й сердито і виспівує похмурий і урочистий гімн гордої парі красенів циган. Взагалі характерною рисою цієї розповіді є його музикальність. Музика супроводжує всю розповідь про долю закоханих. “Про неї, цієї Радд, словами і не скажеш нічого. Може бути, її красу можна б на скрипці зіграти, та й то тому, хто цю скрипку, як свою душу, знає”.

Це перший твір молодого Горького актуальною проблематикою, яскравістю образів і мови одразу звернуло на себе увагу і сповістило про народження нового, неабиякого письменника.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать