Наташа Ростова – улюблена героїня Л. Толстого

У романі-епопеї Л. Толстого «Війна і мир» ми зустрілися із багатьма персоналами, як головними, так і епізодичними, які, безумовно, несуть своє ідейне навантаження, відіграють важливу роль у сюжеті твору. Автор по-різному ставиться до моїх героїв: одними з них він пишається, любить їх, інших — зневажає. Але однією з найбільш яскравих, цікавих і, безумовно, улюблених автором героїнь є Наташа Ростова, образ якої і на сьогодні є зразком жіночості, чистоти, щирості. Хто ж така Наташа Ростова?

Чим особлива ця звичайна, на перший погляд, провінційна графинечка? Чому на інших героїв твору — Андрія Волконського, П’єра Безухова — людей глибоко порядних, високоінтелектуальних, вона має великий вплив? Чому спілкування з нею робить людей добрішими, чистішими, кращими? У чому магія цієї «чарівниці»? Скільки б ми не розмірковували над цим питанням, однозначної відповіді нам навряд чи вдасться знайти. Як не можуть однозначно і відповісти на нього і герої твору. Наприклад, П’єр Безухов. Коли княжна Волконська попросила П’єра розповісти про Наташу, він відповів:
«Я не знаю, як відповісти на ваше питання, — каже П’єр. — Я справді не знаю, що це за дівчина; я ніяк не можу аналізувати її. Вона пречудова. А чому, і не знаю: ось і все, що можна про неї сказати». А втім, вона й не потребує ніякого аналізу. Вся її краса, безпосередність, щирість, уся привабливість — саме в ній. Вона більше, ніж будь-хто з людей дворянського кола, безпосередня.Відчуває живе життя по-своєму, не аналізуючи його. Пізнає світ, обминаючи раціональний, логічний шлях. Саме в ній, як ні в жодній іншій толстовській героїні, втілені кращі якості жіночого єства: гармонія душі й тіла, морального, природного й людського. Вона наділена найвищим даром жіночої інтуїції — прямим, непідвладним розуму сприйняттям правди.

У Наташі немає зовнішньої чарівної вроди. Її не можна порівняти з «блискучою» світською красунею Елен. Але виключно всім героям твору, які її оточують, Наташа подобається, всі її люблять, бо красива вона тією внутрішньою красою, яка гріє і оновлює всіх людей, які з нею спілкуються. Вона живе вільно, розкуто, однак усі її вчинки зігріті теплотою того морального почуття, яке з народження всотала із російської атмосфери ростовського дому. Тісне ім’я з народом, з Росією, істинний патріотизм Наташі відчувається у танці, то його танцює Наташа в маєтку свого дядька, у її чарівному співі, у щирій розмові з російським солдатам, яким вона віддає свої підводи для перевезення поранених..

Наташа — справді «чарівниця». Хоч вона не просто приємна, радує , освіжає, — вона оновлює, звільняє, й людина сама не може пояснити такого ефекту від спілкування з «переповненою життям дівчинкою». Враженням, яким вона справила на інших, Наташа, навіть не підозрюючи про те, визначає їх поведінку. Саме така її роль у житті князя Андрія і П’єра. Вона самим враженням примушує їх по-новому бачити речі, сприяє їх духовному оновленню. Князь Андрій поруч із Наташею починає відчувати себе наче молодшим, повним сил . «Князь Андрій полюбляв зустрічати у світі те, що не несло у собі загальною світського відбитку». Саме такою була Наташа. Кохання до Наташі духовно оновлює князя Андрія, але воно не принесло йому сподіваного щастя, так само як і Наташі. І не тільки смерть князя Андрія була тому причиною: надто вже різними вони були за складом характеру, життєвим сприйняттям. Справжнє, всеперемагаюче кохання прийде до Наташі пізніше, хоч їй теж доведеться пройти крізь душевні муки, пізнати і любов, і ненависть, але душевний спокій вона знайде, створивши з П’єром чудову сім’ю, якій віддавала всі сили, енергію. Чоловік, діти для неї стали найважливішим у житті. Вона знайшла своє призначення у житті, ставши дружиною, матір’ю. А для свого чоловіка П’єра Наташії стала не лише дружиною, а й другом, що поділяє його переконання, допомаги у його громадській діяльності.

Минуло вже багато часу від створення роману «Війна і мир». Змінився світ, ми живемо зараз за інших умов, в іншому столітті, змінився і наш спосіб життя, але вічні людські цінності — духовна краса і велич, щирість і простота, самонідданість і доброта, людяність, скромність, якими була так щедро наділена героїня роману Наташа Ростова, будуть жити вічно. І не красуня Елен, а Наташа, ще є носієм справжніх духовних цінностей, хвилювала, хвилює і буде хвилювати й захоплювати ще не одне покоління читачів, бо ці ідеали вічні.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать