Тема Батьківщини у творчості О. Блока

Тема Батьківщини належить до вічних в поезії. До неї зверталися художники слова у всі часи. Але в творчості А. Блоку ця тема набуває особливого звучання. Адже поет жив на рубежі століть, про себе і своїх сучасників він сказав: «Ми – діти страшних років Росії». Передчуття «нечуваних змін» і «небачених заколотів» відкидало особливий відблиск на любов А. Блоку до Росії, робило її суперечливою і загостреною. Починаючи з 1097 – 1908 років, тема Росії, її історичного шляху, її сьогодення і майбутнього виходить на перший план у творчості Блока. У 1907-1916 роках пише цикл «Батьківщина».

У ранній поезії О. Блока тема Росії не звучить як самостійна. Але усі події його духовного життя проходять на тлі російського пейзажу.

Наприклад, у вірші 1901 року «Видно, дні золоті прийшли …»:
Видно, дні золоті прийшли,
Усі дерева стояли як сияньи.
Вночі холодом віє з землі;
Вранці біла церква вдалині
І близька і зрозуміла обрис.

До розуміння Батьківщини справжньої, далекою від чарівної казки, поет ішов через мотиви страшного світу. Поет у своїй творчості вже відійшов від пошуку Світової Душі – ідеалу, присутнього майже в кожному вірші Блоку – символіста, але сподівання на отримання нового сенсу життя не виправдалися. Саме в цей період він створює цикл віршів, що отримав назву «Страшний світ». Блок розумів, що людина, піддався спокусам цього світу, грішний, душа його, втративши мрію, спустошується.

У «страшному світі» немає краси і гармонії. Його мешканцям невідома радість чистої любові, там оспівується «гірка пристрасть, як полин», «низька пристрасть», «нехтування заповітних святинь»:
Як перша людина, божественним згораючи,
Хочу повернути на вік на синій берег раю
Тебе, убивши всю брехню і знищивши отрута …

Страшний світ. Створений А. Блоком, – це теж Росія, а вища мужність поета не в тому, щоб бачити і прийняти, полюбити свою країну навіть у такому непривабливому вигляді.

Образ батьківщини Блоку – жіночий образ, звідси «плат візерунковий до брів», «розбійна краса», «твій візерунковий, твій кольоровий рукав». Росія переплітається самобутністю його світовідчуття. Адже до нього батьківщина була уособленням матері і раптом:

О, Русь моя! Дружина моя! До болю
Нам ясний довгий шлях!

У ранній поезії Блоку Росія, ще не зрозуміла, не зачепила саму глибину душі поета постає перед нами в образі таємничого, що зачаровує:
Ти й уві сні надзвичайна.
Твоєї одягу не торкнуся.
Дрімаю – і за дрімотою таємниця,
І в таємниці – ти ляжеш, Русь.

Країна постає у цьому вірші як заповідна, казкова. Таке саме її простір:
Русь оперезана річками
І нетрями оточена
З болотами і журавлями
І невиразним поглядом чаклуна …

Росія в цьому творі як би спляче зачароване царство, і ліричний герой переймається її таємницею, його жива душа занурена в дрімоту. Русь заколисала її на своїх теренах.

А в останніх творах циклу «Батьківщина» з’являється нова нота, пов’язана з тим, що в долі країни настав поворот, почалася війна 1914 року, все ясніше звучать у віршах поета мотиви майбутньої трагічної долі Росії. Це відчувається у віршах «Петроградське небо каламутилося дощем …», «Я не зрадив білий прапор …», «Коршун» та інших. Однак тема трагічного передбачення звучить у віршах з циклу «Батьківщина», написаних задовго до війни 1914 року, у віршах, об’єднаних темою, вказаній у назві: «На полі Куликовому». Вони були написані в 1908 році і присвячені одному з найбільш значних подій російської історії.

У 1912 році Блок писав: «Куликовська битва належить до символічних подій російської історії. Таким подіям судилося повернення. Розгадка їх ще попереду ». Значення Куликовської битви (8 вересня 1380) було не стільки військовим, політичним, скільки духовним. І не випадково поет звертає до цієї події в передбаченні трагічних років Росії. На мій погляд, цей цикл найбільш яскраво і точно показує ставлення письменника до Росії.

У віршах про свою батьківщину Блок досяг пронизливого розуміння її різноманітності, язичницького, казкового і історичного. Звучання вірша таке, що за цим письменником закріпилася слава самого музичного поета. Він створив особливий поетичний образ Росії. Її неосяжні простори, пісні вітрові, дороги далекі, трійки вдалі, дали туманні – така прекрасна, неповторна блоковская батьківщина. Він її любив, чекав її змін, сподівався, що з приходом 1917 світло здолає темряву. Але від тієї реальності, яку він побачив після революції 1917 року, так не схожою на його мрію, він задихнувся.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать