Твір по епізоду повісті «Тарас Бульба» Похід запорожців під Дубно

Центральне місце в четвертому розділі – народне обурення у зв’язку з посиленням соціальних утисків і жорстокою розправою над гетиіаном і полковниками, коли переповнилася чаша страждань, нестерпним став національний гніт, знущання над православною вірою. «Запорожці були глибоко віддані матері-вітчизни. Вони вважали своїм обов’язком захищати не тільки незалежність Україні, а й обороняти православ’я від бусурманів і католиків ». «Напівдикий століття» загострював класове і соціальний опір народних мас полигике жорстоких утисків і розправ: вогнем і мечем придушувалося будь народне обурення, жорстока кара чекала кожного повсталого.

Ми бачимо – Остап і Андрій у перших боях; облога Дубно; нічний пейзаж і поява «привиди», зрадництво Андрія («І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства !..»); прорив військ противника; мова курінного отамана; приготування до виходу ворога з фортеці; «польські витязі» і «козацькі ряди», «міцні на слово» козаки Охрім Наш, Микита Голокопитенко, Попович; початок битви, Остап в бою; похідна і військова «служба» воли, Остап – курінний отаман; після битви. Ідейний пафос окремих сцен і епізодів, всієї картини в цілому – прославляння високої військової доблесті і масового героїзму, мужності і стійкості, безстрашності, сили, військового мистецтва. На прикладі Остапа, ми розуміємо, що справжній характер людини проявляється в жорстоких випробуваннях, що тільки в кривавих боях загартовується його воля, фортеця і мужність. Зверніть увагу на авторський коментар дій Остапа, всього запорізького війська в цілому – від слів: «Остапові, здавалося, був на роду написаний вояцький шлях і тяжке вміння вершити військові справи …» до слів: «лицарські його якості вже придбали широку славу якості лева» , і далі від слів: «Багато тоді перебили ворогів …» до слів: «почали зносити тіла й віддавати їм останню честь».

Виділені голови-кульмінаційні у гоголівському епічному оповіданні. У них з вражаючою художньою силою показано масовий героїзм козаків, високе почуття товариства, вірність вітчизні, відплата за зраду. Головне – загальний демократичний пафос, який позначиться і в урочистій промові Тараса Бульби про товариство, зверненої до всього запорізькому війську, і в прийнятті відповідальних рішень на раді, коли прийшла звістка про напад татар і руйнуванні Січі. Саме тут знаходить своє яскраве художнє втілення «основний закон товариства»: кошовий, Тарас Бульба, Вовдюг виступають як виразники настроїв і почуттів всього козацького війська, виявляють свою мудрість.

Мова Тараса Бульби зразок високого ораторського мистецтва, як художнє слово. У дусі билинних традицій, в стилі давньоруських повістей відтворюються масові героїчні сцени, ратний подвиг Остапа, курінних отаманів Кукубенко, Степана Гуски, Балабана, неприборкана лють Тараса Бульби, бойові, виконані експресії розпорядження і переклички якого будять патріотичні почуття, нестримний порив, готовність загинути в кривавої січі заради процвітання Батьківщини, «за спільну російську землю».

Історично правдиво Гоголь показує народно-визвольний рух, сила якого «полягала в загальнонародному характері і значенні, в масовості повстань, що приводили в жах і сум’яття польських магнатів і шляхту, у героїчній, самовідданій боротьбі українських козаків і селян проти іноземних гнобителів». Боротьба українського народу в художньому втіленні Гоголя – це боротьба «за спільну російську землю, що скріпляє воєдино історичні долі двох споріднених народів».

Втілення героїчного народного духу ми і знаходимо у трагічній долі Тараса Бульби, Остапа. Подвиг кожного з них – подвиг в ім’я того, щоб вічно процвітала російська земля, щоб свято дотримувався «основний закон товариства».

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать