Договір майнового найму

Дипломна робота з правознавства

Договір майнового найму

Зміст

Вступ … …………………………………………………………………………………2

Розділ 1. Історичні передумови виникнення договору майнового найму

1.1. Історичні аспекти виникнення договору майнового найму ....………………………………………………………5

1.2. Регулювання орендних відносин у вітчизняному законодавстві України.. .......……………………………………….19

Розділ 2 Істотні умови договору майнового найму…………………………….26

Розділ 3. Загальна характеристика окремих видів договору майнового найму.

3.1. Договір оренди ..............................…………………………………46

3.2 Договір оренди основних фондів ........ . ..........…………………….56

3.3 Договір побутового прокату…………………………………………68

3.4 Договір безоплатного користування майном. .....…………………..74

3.5. Лізинг......................................………………………………………...81

Висновок. ............................................………………………………………………86

Список використаних джерел…………………………………………………….89

Додатки

ВСТУП

Започаткування підприємницької діяльності, як правило, супроводжується численними проблемами, зокрема браком коштів, відсутністю власного приміщення, обладнання, виробничого устаткування, сировини, матеріалів, транспорту тощо.

Реальним виходом із такої ситуації є залучення майна на умовах відстрочки платежу або у тимчасове платне чи навіть безкоштовне користування. Оформлюються такі операції за допомогою договорів майнового найму, оренди, лізингу. Останнім часом перспективним шляхом накопичення первісного капіталу або поповнення обігових коштів вважається надання державою права на участь у концесійних проектах. Вкладаючи кошти, працю, знання, використовуючи свої організаційні здібності, підприємець має час із часом розширити власний бізнес.

Майновий найм і відповідні його різновиди значно підвищують ефективність використання державного і комунального майна. Тому надання суб’єктам господарювання більшої свободи, дерегулювання економіки і ліквідація монополії держави на засоби виробництва, значно стимулюють розвиток майнових відносин, є могутнім імпульсом ефективності підприємництва в Україні.

Одним з напрямів підвищення ефективності використання майна державних підприємств і організацій у сучасних умовах є передача його в оренду фізичним і юридичним особам. За допомогою оренди реалізуються як інтереси власника щодо отримання доходу з наявних у нього виробничих фондів, так і інтереси орендаря, який, не обтяжуючи себе щоразу придбанням необхідного обладнання, устаткування тощо у власність, має змогу ефективно використовувати найняте ним майно для здійснення своєї статутної діяльності.

Загальне поняття оренди сформульоване в ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 14 березня 1995р. Відповідно до цієї статті орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини оренди, побутового прокату, безоплатного користування майном набули значного поширення у господарському обороті як серед державних так і

недержавних суб"єктів господарської діяльності, окремих громадян.

Майновий найм слугує засобом взаємодопомоги між громадянами та організаціями та сприяє упорядкуванню побуту громадян.

Договір оренди є одним з різновидів договору майнового найму. В умова економічної реформи все більше значення набуває оренда, як спосіб наближення колективів і окремих громадян до власності, перетворюючи їх у реальних господарів засобів виробництва. У середині 1989 року на орендних принципах у нашій країні працювало 903 підприємства у промисловості, 430 підприємств роздрібної торгівлі.

Масовому переходу підприємств на оренду сприяв прийнятий 7.04.89 р. Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про оренду і орендні відносини в СРСР", який став першою спробою сформувати цілісну правову базу розвитку оренди. Але він не вирішив до кінця багато питань правового характеру. Так після виходу Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10.04.92., який дозволив орендному колективу викуп орендованого державного підприємства протягом трьох років після укладання угоди про оренду, почався другий етап , що характеризується створенням найбільш сприятливих умов і поширенням оренди. На початок 1993 року орендних підприємств збільшилось до 1431, а на 1 жовтня їх стало вже 1928, тобто їх кількість зросла більш як у 2,3 рази. При цьому треба зазначити, що за цей час почався інтенсивний процес викупу орендних підприємств трудовими колективами.

Оренда розширює ступінь свободи колективу; дає право на викуп основних засобів; надає йому свободу у прийнятті державного замовлення; дає право вибору керівників, а не призначення, як було раніше; право найму і звільнення працівників. Крім того встановлюється тісна залежність між кількістю і якістю праці і її оплатою.

На даний час широкого поширення набуває оренда з наступним викупом серед колективів державних підприємств .

Необхідно зазначити, що оренда з правом викупу підприємства трудовим колективом, як перехідна форма до приватизації, мала свої суттєві переваги перед прямим викупом підприємства. Оренда, фактично, є одні

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать