Реалізація принципу наступності у процесі опанування учнями основ образотворчої грамоти

ДИПЛОМНА РОБОТА

Реалізація принципу наступності у процесі опанування учнями основ образотворчої грамоти

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи викладання образотворчого мистецтва

І.1 Наукові підходи до організації навчального процесу з образотворчого мистецтва

І.2 Врахування вікових особливостей учнів у навчально-виховному процесі

І.3 Питання наступності і художнього інтересу в психолого-педагогічній літературі

Розділ ІІ. Образотворча діяльність дошкільнят і молодших школярів

ІІ.1. Стан навчання образотворчого мистецтва в дитячому садку і школі

ІІ.2. Дослідження рівнів художніх знань, умінь та інтересів дошкільнят і молодших школярів

Розділ ІІІ. Реалізація принципу наступності в образотворчій діяльності і формування художніх інтересів першокласників

ІІІ.1 Проблема активізації образотворчої діяльності дітей в дитячому садку

ІІІ.2 Шляхи формування художніх інтересів першокласників на основі наступності

ІІІ.3 Індивідуальний підхід до учнів як засіб формування інтересу в образотворчій діяльності

Висновки

Література

Додатки

ВСТУП

У педагогічній теорії наступність вважається універсальною педагогічною категорією, у якій відображається взаємоузгодженість, взаємозв'язок суміжних ступенів, етапів педагогічної діяльності, що і забезпечує безперервність системи освіти. Водночас, наступність розглядають як багатоаспектне педагогічне явище, як закономірність психічного і фізичного розвитку дитини, як умову реалізації безперервної освіти, як принцип навчання та виховання.

Проблеми наступності мають кілька наукових аспектів: психологічний (пов'язаний з вивченням природного логічного зв'язку в розвитку дітей, визначенням специфіки переходу від однієї провідної діяльності до іншої, виокремленням закономірностей психічного розвитку учнів на перехідному етапі); педагогічний (спрямований на з'ясування специфіки прояву феномена наступності у різних педагогічних категоріях); методичний (стосується визначення послідовних логічних зв'язків у меті, завданнях, змісті, методах, організаційних формах і засобах навчально-виховного процесу).

Перебудовчі процеси, пов'язані із запровадженням стандартів освіти, характеризуються новими підходами до організації навчально-пізнавальної діяльності дітей молодшого та середнього шкільного віку. Неузгодженість освітньо-педагогічної діяльності на суміжних ступенях освіти ускладнює реалізацію процесу наступності. З огляду на це, кваліфікаційна підготовка педагога повинна відповідати сучасним вимогам до організації навчально-виховного процесу. Це вимагає знання закономірностей розвитку навчально-пізнавальної діяльності, особливостей адаптації учнів до навчання в основній школі, специфіки початкового етапу життєдіяльності дітей. Дотримання зазначених вимог дозволить обирати оптимальний варіант навчання в основній школі.

Одним із основних завдань проблеми наступності є наступність змісту освіти між початковою та основною ланками загальноосвітньої школи. Для розв'язання зазначеного завдання необхідно визначити та обгрунтувати сукупність дидактичних умов, які забезпечать ефективність наступності на суміжних ступенях освіти.

Наступність є закономірністю розвитку. Без опори на минуле, без дотримання наступності неможливо створити нове.

Як один із принципів дидактики, наступність вимагає формування знань, умінь і навичок в певній послідовності, з врахуванням того, що кожен елемент навчального матеріалу логічно пов'язаний з іншим, наступний опирається на попередній і готує основу для засвоєння нового. Крім цього, принцип наступності потребує дотримання певного логічного зв’язку між вивченням теорії і практичним завданням, між формами навчання і формами контролю за навчальною діяльністю.

Успіх у навчально-виховній роботі досягається завдяки наявності тісного зв’язку між окремими ланками освіти, що сприяє переходу від нижчого ступеня освіти до вищого.

Із вступом дитини до школи в її житті починається новий етап, де ігрова діяльність змінюється навчальною. Школа вимагає від дітей не тільки наявності спеціальних знань, а й високого рівня розвитку морально-вольових якостей, працьовитості. Тому програма дошкільного виховання орієнтує на формування у дітей таких якостей як розумова, моральна, вольова, мотиваційна і фізична готовність.

І в цьому плані значна роль відводиться предметам естетичного циклу, зокрема: музика, спів, ритміка, хореографія, образотворче мистецтво. Саме на цих уроках формуються здібності, уміння і навички, які важко, а інколи просто неможливо, сформувати пізніше.

І в школі, і в дитячому садку на заняттях з образотворчого мистецтва розглядаються три основні проблеми:

- образотворча: формування інтересу і вміння вчитись малювати, розвивати творчі здібності, мислення, вчити дітей спостерігати і зображати навколишню дійсність, передавати форму, колір, відтінки;

- технічна : оволодіння різними образотворчими, зображальними техніками, вміти змішувати фарби, одержувати потрібні кольори, відтінки;

- виховна : виховувати любов до мистецтва, естетичний смак, мистецьке світосприйняття.

В наш час, коли поглиблюються теоретичні основи знань, які засвоюються учнями, загальною тенденцією стала інтеграція діяльності всіх навчальних закладів у межах єдиного навчально-виховного проц

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать