Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників

Зміст

Вступ

Розділ 1. Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників

1.1 Психологічні особливості навчання дітей з шести років

1.2 Особливості методики навчання грамоти шестирічних першокласників

Розділ 2. Перевірка ефективності експериментального дослідження окресленої проблеми.

2.1 Організація і зміст експериментального дослідження.

2.2 Перевірка ефективності запропонованої методики формування навички письма.

Висновки

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації й держави, запорука майбутнього, найбільш масштабна і людиноємна сфера суспільства, його політичної, соціально-економічної, культурної й наукової організації. Вона є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені.

На сучасному етапі формування освіти одне з головних завдань – створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися протягом життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, визначаючи стратегію радикальної модернізації освіти, головною її метою вважає створення умов для “розвитку, самоствердження і самореалізації особистості впродовж життя (1, С.4).

Початкова освіта – це перший освітній рівень, який закладає фундамент загальноосвітньої підготовки школярів. Тому пріоритетне завдання навчання у початковій школі на сучасному етапі має не лише сформувати в учнів певну кількість знань, загальнонавчальних умінь та навичок, а забезпечити подальше становлення особистості дитини, розвиток її розумових здібностей, і в першу чергу навчити дітей самостійно і творчо мислити. В.Сухомлинський прагнув, щоб початкова школа стала “школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів” (26, С.429).

Розв’язання актуальних завдань національно-державного будівництва в Україні неможливе без всебічного реформування освіти. Від школи значною мірою залежить ступінь стабільності та надійності історичних перетворень нашого часу, оскільки лише енергійне, вільне від старих стереотипів покоління може повною мірою реалізувати нові соціально прогресивні ідеї.

Реформування національної освіти стосуєтья всіх її ланок.

Одне з найважливіших завдань реформи загальноосвітньої школи й професійної школи - поступовий перехід до навчання дітей у перших класах із шести років, а відтак перед чотирирічною початковою ланкою ставляться якісно нові завдання: закласти основу для всебічного розвитку дітей, формувати міцні навички вільного, виразного читання, рахунку, грамотного письма, культури мови і поведінки, виховувати сумлінне ставлення до навчання і суспільно корисної праці, прищеплювати любов до Батьківщини. Рік, на який збільшено навчання у початкових класах, має бути максимально використаний для поліпшення фізичного розвитку дітей, для організації занять музикою, образотворчим мистецтвом і пізнання навколишньої дійсності.

Головне завдання – правильно визначити об'єктивну готовність шестирічної дитини до навчання в школі. Зробити це не так просто, оскільки в цьому віці досить інтенсивно відбуваються складні процеси психофізичного та морального розвитку особистості.

Для шестирічних першокласників процес навчання грамоти триває протягом усього навчального року. Тому знання, уміння й навички з рідної мови, здобуті шестирічними першокласникама у період оволодіння грамотою, стають основоположними для них в усьому подальшому навчанні.

Перший клас-той рубіж, де відбуваються ломка звичних стереотипів поведінки і формування норм поведінки школяра. Щоб допомогти дітям без зайвих ускладнень увійти в шкільне життя, необхідні максимум уваги до кожного учня, такт, терпіння, чітка система у відносинах між ним і вчителем, щоб радість від спілкування школярів між собою та з педагогом була домінуючим почуттям у подальшому їх навчанні у школі. Гра – найбільш ефективний засіб реалізації завдань навчального процесу, засвоєння навчального матеріалу, формування практичних навичок та вмінь, норм поведінки. Як зазначав Ш.О.Амонашвілі, гра для дітей основна форма розвитку, форма вільного спонтанного виявлення функціональної тенденції дитини. Тому гра має бути основною формою навчальної діяльності молодших школярів, їхнього ставлення до навколишньої дійсності, до товаришів, до дорослих.

Уроки навчання грамоти, як ніякі інші, дають можливість для формування у першокласників важливих загальнонавчальних умінь і навичок. Це передусім уміння слухати вчителя і товаришів по класу; відповідати на запитання педагога і виконувати його завдання, розпорядження; додержувати правильної постави під час читання й письма; тримати правильно ручку й олівець тощо. Та й основні вміння – читати й писати, які формуються на уроках навчання грамоти, також належать до найважливіших умінь загальнонавчального характеру.

Навчання грамоти, за словами К.Д.Ушинського, мають забезпечувати самодіяльність дитини (сучасною мовою – це пізнавальну активність і самостійність), систематично вправляти її пам'ять і мислення, збуджувати інтерес до навчання. Настанова видатного вітчизняного педагога, як бачимо, залишається в силі й для організації сучас