Тривожність як соціально-педагогічне явище

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТРИВОЖНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЯВИЩЕ

1.1. Питання тривожності в соціально-педагогічній та психологічній літературі

1.2. Прояви шкільної тривожності в підлітковому віці

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. РОБОТА СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ПІДЛІТКАМИ СХИЛЬНИМИ ДО ТРИВОЖНОСТІ

2.1 Зміст, форми і методи роботи соціального педагога з тривожними підлітками.

2.2. Виявлення підліткової схильності до тривожності

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Необхідність активізації інтелектуальних ресурсів нашого суспільстває однією з найважливіших умов подолання кризи, яку ми переживаємов даний час. Зокрема, воно припускає рішенняпроблеми розвитку соціального інтелекту, під яким мається на увазістійка здатність людини розуміти інших людей і самого себе, свої взаємостосунки з оточуючими, а також прогнозуватиміжособистісні відносини.

Сучасне наукове знання демонструє зростаючий інтерес до проблеми тривожності особистості. Цей інтерес відображається в наукових дослідженнях, де дана проблема займає центральне положення і аналізується в психологічному і в багатьох інших аспектах.

Найважливішу роль в розумінні того, як людина виконуватиме ту або іншу діяльність, особливо у тому випадку, коли поряд з нею хтось ще займається тією ж самою справою, грає тривожність.

Становлення емоційно-вольової сфери, з якою тісно пов'язано формування особистості – складний і тривалий процес, що характеризує психічний розвиток. Воно протікає під безпосередньою дією з боку оточуючих, в першу чергу дорослих, що виховують дитину. Без знання особливостей емоційної сфери дітей, важко вірно реагувати на їх вчинки, вибирати відповідні осуд або заохочення, цілеспрямовано керувати вихованням.

Серед негативних переживань людини тривожність займає особливе місце, часто вона приводить до зниження працездатності, продуктивності діяльності, до труднощів в спілкуванні. Людина з підвищеною тривожністю згодом може зіткнутися з різними соматичними захворюваннями.

Розібратися у феномені тривоги, а також в причинах її виникнення достатньо складно. В стані тривоги ми, як правило, переживаємо не одну емоцію, а деяку комбінацію різних емоцій, кожна з яких робить вплив на наші соціальні взаємостосунки, на наш соматичний стан, на сприйняття, мислення, поведінку. При цьому слід враховувати, що стан тривоги у різних людей може викликатися різними емоціями. Ключовою емоцією в суб'єктивному переживанні тривоги є страх.

Слід розрізняти тривогу як стан і тривожність як властивість особистості. Тривога - реакція на небезпеку, яка загрожує особистості, реальну або уявну, емоційний стан дифузного незрозумілого страху, що характеризується невизначеним відчуттям загрози (на відміну від страху, який є реакцією на цілком певну небезпеку). Тривожність - індивідуальна особливість, що полягає в підвищеній схильності відчувати неспокій в різних життєвих ситуаціях, у тому числі і тих, об'єктивні характеристики яких до цього не привертають.

Дослідженням становлення адекватної самооцінки і рівня тривожності у підлітків займалися такі вчені як І. Кон, Ф. Райс, Д. Фельдштейн, М. Тишкова, вивченням сутності явищ тривоги, тривожності та страху займалися – З. Фрейд, В. Астапов, А. Прихожан, К. Азарт, Л. Лєпіхова, над розробкою форм і методів з тривожними підлітками працювали такі вчені як В. Шапалов, М. Амонашвілі, Є. Ільїн та інші

Усе сказане і зумовило вибір теми дослідження «Соціально-педагогічна робота з підлітками схильними до тривожності».

Об'єкт дослідження: соціально-педагогічна робота з підлітками.

Предмет дослідження: соціально-педагогічна робота з підлітками схильними до тривожності.

Мета дослідження: науково-теоретичне обґрунтування емпіричного дослідження соціально-педагогічної роботи з підлітками схильними до тривожності.

Завдання дослідження :

1. З'ясуватиступінь наукової розробки проблеми та виявити характерні риси всього комплексу джерел з теми дослідження.

2. Визначити поняття «Тривога», «Тривожність», «Шкільна тривожність».

3. Розкрити особливості змісту, форм і методів роботи соціального педагога з тривожними підлітками

4. Організувати експериментальне дослідження та провести аналіз результатів.

Методи дослідження. У роботі використовувалася система методів і процедур отримання даних, що включають: теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблематики, методи спостереження, бесіди, тестування, аналіз продуктів діяльності.

В якості методик дослідження виступили:

1. Тест шкільної тривожності Філліпса;

2. Шкала реактивної та особистісної тривожності (Спілбергер – Ханін)

3. Шкала ситуаційної тривожності (методика Кондаша).

При оцінці стану проблеми тривожності науковці наголошують на дві, на перший погляд, взаємовиключні тенденції. З одного боку, посилання на нерозробленість і невизначеність, багатозначність і неясність самого поняття «тривожність» як в нашій країні, так і за рубежем навряд чи не обов'язкові для робіт, присвячених проблемі тривожності. Указується, що під даним терміном часто розуміються достатньо різнорідні явища і що значні розбіжності у вивченні тривожності існують не тільки між різними школами, але і між різними авто

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать