Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички

ДИПЛОМНА РОБОТА

«Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички»

Вступ

Розділ І. Психолого-педагогічні основи формування графічної навички у молодших школярів

1.1 Сутність та особливості графічної навички

1.2 Організаційно-дидактичні умови розвитку навичок каліграфічного письма

Розділ ІІ. Шляхи реалізації естетичного виховання першокласників засобами каліграфічного письма

2.1 Методичні засади навчання письма у взаємозв’язку з естетичним вихованням

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність проблеми дослідження. У державних документах, які визначили зміст, характер і спрямованість реформи загальноосвітньої і професійної школи, чітко накреслено мету і завдання навчання і виховання в початковій ланці. Як відмічає О.Я.Савченко, призначення початкової освіти –закласти основи всебічного розвитку дітей і „забезпечити формування стійких навичок швидкого, усвідомленого, виразного читання, рахунку, грамотного письма, розвитку мовлення, культурної поведінки; виховувати любов до Батьківщини, дбайливе ставлення до навчання і суспільно корисної праці” [54, 32].

У концепції загальної середньої освіти вказується на необхідність формування розгорнутої навчальної діяльності шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними, контрольно-оцінними естетично насиченими уміннями і навичками у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього процесу є „повноцінні мовленнєві й графічні уміння і навички, здатність до творчого самовираження, особистісно-цілісного ставлення до праці, уміння виконувати нескладні творчі завдання, коли школяр вміє бачити довколишній світ, його барвистість очима цікавої і естетично багатої особистості” [71, 6]. У цьому ряді навчальних умінь важливе місце займає формування графічних навичок, тобто навичок каліграфічного письма.

Письмо — комплексний вид навчальної діяльності. Воно складається з цілої „низки структурних компонентів, багатьох правил і умінь, оволодіння якими — складний, тривалий і нелегкий процес не тільки для шестирічних, а й взагалі для учнів початкових класів” [63, 8]. Дитина, навчаючись писати, по суті, повинна оволодіти „трьома основними групами навичок, а саме:а) технічно-гігієнічними — правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гігієнічних правил; б) графічними — правильно зображувати окремі букви, склади, слова, писати букви з необхідним нахилом, розміщувати їх рівномірно в слові і в рядку, правильно з'єднувати, дотримуватися визначеної віддалі між словами; в) орфографічними — правильно визначати звуковий і буквений склад слів, коментувати їх написання, самостійно добирати слова [70, 24].

Отже, протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні навички письма (уміння шестирічних учнів користуватися засобами письма, орієнтуватися на сторінці зошита у його розліновці), графічні навички (уміння правильно зображати всі рядкові і великі літери алфавіту, поєднувати їх між собою), а також початкові орфографічні навички (уміння записувати без пропусків і заміни літер слова, вимова і написання яких збігаються, з опорою на звуковий аналіз). При цьому „учитель має враховувати специфіку самого процесу письма як складного комплексу дій для того, хто буде ним оволодівати, особливостей системи знаків, які має дитина засвоїти і набути навичок самостійного їх використання” [4, 34].

Шестирічні першокласники опановують два алфавіти — друкований і писаний, а в алфавітах — накреслення малих і великих букв. Навчання читати і писати проходить одночасно (паралельно) і тісно пов'язується з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини. Таким чином, процес письма для першокласників складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких вимагає спеціальних вправ для їх відпрацювання.

Навичка письма є синтетичною. Вона складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать „вміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з'єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; виконувати звуковий аналіз слова, правильно встановлюючи послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи в графічні” [19, 33]. Враховуючи складність для шестирічних дітей такого комплексу дій, виконуваних майже одночасно, слід окремі з них, наприклад, звуко-буквений аналіз слова, запроваджувати як вправи підготовчого характеру із застосуванням розрізної азбуки, що є для дитини також однією з форм письма – графічного зображення складу слова.

Уроки письма є складними за своєю структурою, але це не означає, що на них не слід виділяти часу естетичному вихованню. „Навіть красиво показати, як пишуться літери, додати казковості – ось і вже додано естетичності. Пізнавальна діяльність додає урокам цікавості, краси, збагачує новими фактами, робить їх багатими” [25, 46]. Взагалі, на кожному уроці письма має бути приділено хоч трохи часу естетичному вихованню. Це можна робити під час творчих вправ, а коли нетрадиційні форми роботи застосовуються на уроці, то місце естетичного виховання є провідним.

Проблем