Облік і аудит основних засобів на ЗАТ Лукор

Дипломна робота

Облік і аудит основних засобів на ЗАТ „Лукор”

В C Т У П

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки конче потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву та об’єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи¾прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення (на підставі попередніх даних) як на своєму підприємстві, так і в партнерів. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік як самостійна галузь знань формувався протягом тисячоліть (близько 8-9 тис.років).

Розвиток класичних ринкових відносин змусив бухгалтерський облік сформуватися науково та юридично (приблизно в XI — XIX ст.) як засіб управління (керування) діяльністю торговельних компаній і банків. Власників уже не задовольняв примітивний облік у прибутково-видаткових книгах, які були поширені протягом тривалого часу. Для управління торговельними компаніями та банками потрібний був суцільний і безперервний облік, який давав би необхідну інформацію і забезпечував повсякденний контроль за наявністю і рухом вкладеного капіталу та визначення стосунків з партнерами.

Відтак постійно поглиблювалися й удосконалювалися управлінські функції бухгалтерського обліку. Він став засобом розумового узагальнення сучасного способу виробництва, перетворився на об’єктивну необхідність.

Сфера застосування бухгалтерського обліку–підприємства, організації, установи виробничої, комерційної, кредитно-банківської та інших видів діяльності, а через узагальнення даних бухгалтерського обліку та звітності - ті чи інші галузі, економіка окремих країн, світова економіка в цілому.

Бухгалтерський облік сьогодні - це система безперервного, суцільного і взаємозв’язаного спостереження за створенням (і грошовим вираженням) суспільного продукту і пов’язаними з ним процесами обміну, розподілу та перерозподілу, за наявністю і рухом майна господарства, його майновими відносинами. Мета такого обліку – здобути та систематизувати інформацію, потрібну для управління діяльністю господарства будь-якого масштабу та рівня. Можна сміливо констатувати, що нині бухгалтерський облік став невід’ємною складовою управлінської системи світової економіки. Без нього неможливе управління будь-якою її ланкою. Недарма бухгалтерський облік називають „мовою бізнесу”.

Бухгалтерський облік використовується в усіх сферах підприємницької діяльності—виробничій, комерційній, банківській, страховій, у всіх галузях та підгалузях господарювання—промисловості, сільському господарстві, будівництві тощо. У кожній сфері (виді) діяльності, у кожній галузі господарювання бухгалтерський облік має специфічні особливості. Проте вихідні положення бухгалтерського обліку єдині, спільні для всіх видів діяльності і в усіх галузях господарювання.

Бухгалтерський облік як інформаційна система поділяється на відкриту частину, тобто таку, що може бути опублікованою, та закриту, яка становить комерційну таємницю підприємства. Перша формує поняття фінансового обліку (економіко-правова система), друга-внутрішньогосподарського (управлінського), виробничого (виробничо-комерційна система) обліку. Що ж до вихідних положень, то вони єдині, спільні як для фінансового, так і для внутрішньогосподарського бухгалтерського обліку.

Моїм завданням є розкрити тему ”Облік і аудит нематеріальних активів” ЗАТ „Лукор”, показати як ведеться облік на даному підприємстві, а також як відображається він у документах. Перевірити наскільки правильно ведеться бухгалтерський облік підприємства, правильність заповнення документів і так далі.

1 ОГЛЯД ЕКОНОМІЧНОГО ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ СУБ ’ ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1 Особливості галузі досліджуваного підприємства

Хімічна промисловість складається з кількох галузей: гірнича хімія (видобування сировини), основна хімія (виробництво мінеральних добрив, неорганічних кислот і соди) та хімія органічного синтезу (виробництво полімерних матеріалів) .

До провідної галузі основної хімії належить виробництво мінеральних добрив: азотних, калійних, фосфорних, комбінованих, гранульованих.

Орієнтуючись у своєму розміщенні на певну сировину, споживача, трудові ресурси, хімічні підприємства утворюють промислові центри і вузли. Вузли хімічної промисловості особливого розвитку дістали в районах видобутку хімічної сировини. Окремі з них складаються з багатьох підприємств, розміщених у територіальній близькості, мають прямі виробничі або опосередковані довкіллям зв’язки (під’їзні шляхи, водні ресурси).

Основними центрами виробництва азотних добрив (аміачна вода, аміачна селітра, сульфат амонію) є Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Алчевськ, Горлівка, Лисичанськ, Сіверськодонецьк. Вони розміщуються в районах коксохімічного виробництва.

Друга група підприємств, що виробляють добрива, тяжіє до споживача і розміщується в районах видобутку природного газу та на трасах газопроводів. Так виникливиробництва в Черкасах, Рівному, Одесі.

У Донбасі на базі використання відходів чорної і кольорової металургії, а також природної хімічної сировини сформувалися Слов’янсько-Артемівський, Лисичансько-Рубіжанський,Горлівський, Маріупольський, вузли хімічної промисловості. Особливо потужним є Лисичансько-Рубіжанський вузол у Луганській області.

Слов’янсько-Артемівський вузол має своєрідну для Донбасу