Розкрийте тему: "Мотиви майбутнього життя у воєнній ліриці поета"

Велика Вітчизняна війна ще була в самому розпалі. З гіркотою і співчуттям поет говорить про страждання людей, які гинули на фронті, боролися в окупації, були вивезені на роботу до Німеччини.
Але в його поезії уже починає звучати мотив отчого дому - повернення до рідної домівки, до мирної праці, мирного життя. Поезія Малишка воєнного часу спрямована в майбутнє, у ті світлі дні, які, за переконанням поета, настануть, мусять настати. Війну Малишко сприймав як велику очищувальну силу, яка змете з лиця землі злидні, зло й жорстокість, обман і лицемірство, насильство над людиною. Мотив нового життя, чистого і справедливого, пронизує кожен рядок і слово Малишка, породжує чарівний і привабливий образ відродженої землі.
Мотиви післявоєнних змін у житті прозвучали у прекрасних фронтових віршах "Нехай ми схудлі, некрасиві", "Молоденькі сади ми посадили на кручі", "Будуть зорі так само горіти", "Я тебе вимріяв, ніжну й жагучу".
У тому майбутньому житті, про яке так палко мріяв поет в окопах, будуть на місці бліндажів рости молоденькі сади, достаток і щастя прийде в кожну хату, "без нужди і печалі народяться діти". Мати з доброю посмішкою виглядатиме сина з роботи. Буде дзвеніти над світом дівоча пісня. І вдосталь буде нарешті в людей хліба:

Бо пшениця зросте, як могутня обітниця,
З наших сил, і трудів, і гарячої крові.

Андрій Малишко виражав у своїх поезіях-мріях не тільки власне, бажане, він виражав сокровенні сподівання народу.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать