У чому полягає жанрова і тематична різноманітність творчості І. Карпенка-Карого?

Драматична спадщина І. Карпенка-Карого - це вісімнадцять оригінальних п'єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні драми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, висміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає до єдності народу, до єдності ватажка і мас.
Трагедію ватажка і народних мас відтворено в історичній драмі "Сава Чалий". Головний герой - людина високих моральних якостей, він прагнув відстоювати інтереси закріпаченого народу, заплутався в тенетах, уміло розставлених шляхтичем Шмигалевським, став зрадником гайдамацького руху.
Тема знедоленої селянської дівчини, що залишилась у світі сиротою, збезчещеної багатієм, дістає відображення у драмі "Наймичка" (1885).
Трагедія людських доль показана у соціально-психологічній драмі "Безталанна" (1886). Головна героїня драми (Софія), не зазнавши щастя в заміжжі, стала жертвою жорстокості з боку свекрухи.
Соціальне зло, що розросталося в пореформеному селі, показано в комедіях "Сто тисяч" та "Хазяїн", в яких тема жадібного нагромадження багатства висвітлюється в плані соціальному.
У п'єсах "Суєта" (1903) та "Житейське море" (1904) драматург засуджує людську суєтність, зумовлену відходом від норм народної моралі. Драматург порушував питання про моральне оздоровлення людини, закликаючи жити по правді.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать